|
Були собі два брати - багатий і бідний. Багатий мав таке добро, що вже аж не тямився. А бідний не може свої сім'ї прогодувати. Дочекали вони Різдвяних свят. Багач лагодиться собі, а бідний що буде лагодити? Найшла жінка десь трохи житньої муки, спекла пироги і зварила кутю. Злагодила мисчину і відослала свого чоловіка до брата-багача.
- Занеси братови вечерю. Може, він тобі щось луччого дасть. Приходи він на Святий вечір до брата, зачав стукати в двері. Той подивився та й каже:
- Ти чого прийшов?
- До тебе, брате, з вечерею. А багач йому:
- Таку вечерю, як ти несеш, у мене собаки не хтять їсти. Іди до чорта.
Бідний вийшов, а в сінях чорт. Та й каже:
- Виходь і сідай на мене.
Сів бідний на чорта, і поїхали вони. Їдуть вони, їдуть, а з того бідного шапка впала.
- Шапка впала, - каже бідний. А чорт:
- Якби ти хотів вернутися, то тобі треба цілий день іти туди, де вона впала.
Їдуть далі. Чорт каже:
- Ми зараз приїдем, я відкрию плитку, і ти скажеш: "Добрий вечір, просю вас на вечерю". Як вони спитають, хто тебе прислав, ти скажеш: "Брат мій".
І ще сказав йому чорт:
- Як тобі будуть давати гроші, не бери, бо то не гроші, то вогонь.
- А що ж брати? - питає бідний.
- Попроси у них з четвертого котла каші.
Відкривають вони ту плитку, а там повно чортів. Привітався бідний до них, поклав на стіл свою вечерю.
- Добрий вечір, просю вас на вечерю. Вони подивилися та й питають:
- Що тобі дати? А він їм:
- Дайте мені з четвертого котла каші.
- А не лучче тобі гроші? - кажуть чорти. - Ти кашу порозкидаєш.
- Ні, дайте мені каші. Най діти попоїдять увечері. Будуть смачно їсти, як я скажу, що то від вас.
Дали йому тої каші, він вийшов надвір, а той, що його привіз, сидить - чекає. Сів він на того чорта, і повіз він його додому.
Приїхав бідний чоловік додому. Жінка не могла його дочекатися. Думала: "Куди ж він пішов? Брат через дорогу, а його всю ніч нема". Тут він прийшов і приніс кашу. Робить він з кашею так, як йому чорти казали. Половину дав дітям, а половину поклав на приспу і вкрив веретою. А з тої каші, що він поклав на приспу, все багатство йому прийшло. На ранок появилися в його стайні і коні, і корови, і корми для худоби - все, що треба було. І бідний брат зачав багатіти, а багатий - бідніти...
|
Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук
Кулішівка, Сокирянського району, Чернівецької області
5 серпня 1984 року
Оповідач: Бендус Семен Микитович (1908 року народження)
Українські народні казки: Книга 9. Казки Буковини. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. — Тернопіль: Богдан, 2006. — 456 с.
Видавництво "Навчальна книга - Богдан" - http://bohdan-books.com/
Опубліковано з дозволу Миколи Зінчука.
|
|