ЯК ЧОЛОВІК ЧОРТА ВМУДРУВАВ - Казка Буковини

А · Б · В · Г · Д · Е · Є · Ж · З · И · І · Ї · Й · К · Л · М · Н · О · П · Р · С · Т · У · Ф · Х · Ц · Ч · Ш · Щ · Ю · Я

Один бідний що не посіє, нічого йому не вродило. А багач каже до него:

- Ти відробиш мені, а я тобі своїми кіньми виорю і своїм насінням посію.

А він йому:

- Відроблю.

Багач своїми кіньми виорав і своїм насінням засіяв. Приходи бідний навесні, дивиться - нема нічого з тої пшениці. Самий синоцвіт. Він приходи та й каже жінці:

- Нема пшениці, самий синоцвіт. А вона йому:

- Ану стань-но, може, вона піде корчем?

Іде він до тої пшениці другий раз, дивиться, не пішла вона корчем. Він розпасіювався та й каже:

- Чорт тебе бери!

І не йде більше в поле, і не дивиться. А люди йдуть та й бачать ту ниву. Та й кажуть йому:

- Василю, от маєш пшеницю - на всю гору. Хоч борону до неї припирай.

А жінка:

- Ану, мой, таки піди подивися.

Він пішов, подивився, а там справді така пшениця, що не зайти в ню. Іде він борозною з краю в край. Та й на середині здибає чорта. Каже йому чорт:

- Ти чого прийшов на мою пшеницю?

- Як на твою? Я орав, сіяв, а ти кажеш, що твоя?

- Правда, що ти орав і сіяв, але ти ж мені подарував її.

- То й що ж тепер буде?

- А жаль тобі? - питає чорт. Чоловік каже:

- Жаль.

- То вийди на цю ниву, і щоб ти був не голий і не вбраний, і щоб не прийшов і не приїхав.

Зажурився він. Як же це все зробити? Дивиться, напроти него йде бабка. Підійшла і питає його:

- Чого ти так ся зажурив, так голову опустив?

- Як мені не журитися? Раз на віку мені пшениця вродила, і ту чорт не дає.

- А що ж він каже тобі?

- Що каже? Каже, щоб я прийшов не голий і не вбраний, не прийшов і не приїхав.

А вона йому:

- Ти не журися. Я тобі все це зроблю. Найди фатку. Найшов він фатку, а вона питає:

- Де твоя нива?

- На горі за селом.

Прийшли вони до тої ниви май ближче. Баба розібралася наголо, як вродилася. І розплітається, і в фатку вбирається. А тоді каже до него:

- Сідай на мене і їдь. Але так, щоб трохи їхав, а трохи йшов ногами.

Він так зробив, як вона казала. А розплетені коси дала всі наперед. Та й не головою йшла вперед, а задом. Підійшли вони май до гори, здибають чорта. А чорт питає:

- Що, прийшов?

- Нє, приїхав.

- Приїхав?

- Нє, прийшов.

- Чим же ти приїхав?

- Не приїхав, а прийшов.

- Та чим же?

- Дивися.

Чорт дивився, дивився і сказав:

- Не знаю, чим це ти приїхав.

І подарував йому пшеницю. Так чоловік вмудрував чорта.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук
Василівці, Сокирянського району, Чернівецької області
13 серпня 1985 року
Оповідач: Мельник Єлена Матвіївна (1904 року народження)
Українські народні казки: Книга 9. Казки Буковини. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. — Тернопіль: Богдан, 2006. — 456 с.
Видавництво "Навчальна книга - Богдан" - http://bohdan-books.com/
Опубліковано з дозволу Миколи Зінчука.

Олександр Красоткін · Придбати домен · Безкоштовні програми · Менеджер паролів · Вітаміни