ЯК ЧОЛОВІК ПОПАРИВ ВОВНУ - Казка Буковини

У Микити була слаба жінка. Каже вона чоловікови: - Микито, Микито, вдар чорного пса через перелаз, щоб він тобі зробив раз. А то, що він зроби, підсмаж. Як я то з'їм, то, може, стане мені лучче. Чоловік ударив пса, добув того, чого хотіла жінка, та й смажи. Жінка й питає:

- Ну що, Микито, готове вже воно?

- Не знаю, - каже чоловік.

- То візьми та покушай. Чоловік покушав, а вона питає:

Яке воно?

- Та таке, як... воно. Паскудство. Не можу я його їсти.

- То викинь його в вікно. Ти здоровий і не можеш його їсти, а як би їла я, слаба?

Так вона примусила Микиту взяти в рот паскудство. Стогне жінка далі.

- Микито, Микито, снила я цеї ночі, щоб ти приніс від моря піску. Як я в тому піску скупаюся, то вчуняю.

Зібрався чоловік, взяв торбу та й іде. Навстрічу йому віщун.

- Микито, ти куди?

- Біда мені - жінка моя слаба. Приснила, щоб я приніс від моря піску. Хоче в тому піску скупатися.

А віщун йому:

- Вернися додому.

Вертається чоловік, а віщун іде з ним і питає:

- Є в тебе околіт?

- Є.

- Добре. Йду я проситися до твої жінки на ніч.

Зайшов віщун у хату, а жінка сидить за столом і п'є з батюшкою.

- Прийміть на ніч, - каже віщун.

- Треба мені ще чужинців. Не приймаю, - каже жінка. А батюшка їй:

- То гріх - не прийняти старанного чоловіка.

- А де ж я його подію? В мене нема місця.

- Я буду під припічком спати, як позволите, - каже віщун. Вона погодилася. А віщун каже:

- Я випросив околіт на вогоньчик. Він у мене надворі. Де б його покласти?

- Посторцюй його під вікно, щоб не було світло на вулицю. Вийшов він, загорнув хазяїна в околіт і посторцював його під вікно, щоб чоловікови було видко, що ся в хаті діє. А в хаті п'ють. Жінка заспівала пісню, а батюшка й собі приспівує: "Тумбадря! Тумбадря!", а віщун з-під припічка каже:

- Позвольте й мені пісеньку заспівати.

- Співай.

Налляла йому жінка чарку, він випив і заспівав: Ой ти, околіте-солома, Чи бачиш, що робиться в тебе дома? Та візьми той прут, Що жінки мак трут, Та дай жінці хоч зо сім, А попови лиш зо два, Щоб не співав "тумбадря".

Хазяїн вчув то під вікном і засміявся. Околіт лопнув, солома впала, і чоловік зайшов до хати. Поки він заходив, батюшка сховався в діжку з вовною. Хазяїн зайшов, а жінка до него:

- Микито, чого ти вернувся?

- Забув вовну попарити.

Загрів він окріп та - бух його в ту діжку. А відти вискочив ошпарений батюшка. Вискочив - і в двері. А чоловік каже:

- Треба було давно попарити вовну, бо в ній чорт сидів. То він тебе мучив, від того ти й слаба була. Тепер здорова будеш.