|
Ходив хлопець до дівчат, як ще не йшов до армії. А відтак, як ішов до армії, пішов з ними прощатися. Пішов до одної та й каже:
- Як ти будеш за мною тужити? Вона йому:
- Не буду замітати два роки хату, поки ти не прийдеш. Така в мене жалоба буде.
Пішов до другої.
- Як ти будеш за мною тужити, бо я завтра йду до армії?
- Я не буду два роки чесатися й не буду митися. Таку жалобу буду мати.
Пішов до третьої.
- Як ти будеш за мною тужити, бо я завтра йду до армії?
- Буду сипати помиї на під, доки ти не прийдеш.
Служить він два роки в армії. А дівчата роблять, як казали. Та не замітає, а та не миється. А та сипле помиї два роки на під.
Прийшов він з армії, та вже замітає, вже сміття фірою вивозить з хати. А та миється, чешеться. А та третя, що помиї сипала на під, тихо сидить, не має що робити. Прийшов він до одної, подивився - вивозить сміття з хати. Прийшов до другої - миється, чешеться. Прийшов до третьої та й питає:
- Ну, як ти тужила за мною?
- Сипала помиї два роки на під.
- Та як сипала? Вони не стікали з поду? Вона йому:
- Ходи, я тобі покажу як.
Повела його на під, а там пацюк висить забужений. Такий важкий, що аж бантини вгинаються... І оженився він з тою, що два роки "помиї на під сипала".
|
Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук
Пробабин, Городенківського району, Івано-Франківської області
18 лютого 1989 року
Оповідач: Дуб'як Катерина Дмитрівна (1908 року народження)
Українські народні казки: Книга 13. Казки Покуття: Ч. II. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. — Тернопіль: Богдан, 2005. — 512 с.
Видавництво "Навчальна книга - Богдан" - http://bohdan-books.com/
Опубліковано з дозволу Миколи Зінчука.
|
|