|
Воробок каже: «Люди п'ють паленку і вино, а я собі наварю пива». Та взяв воробок єдно зерня із ярцю та поклав у ямку у воду. Та взяв собі копачик у рот та мішав тото пиво, коли варив у ямці. Почав пак пити з ямки та учинив ся, што він п'яний, та й почав ся у порох перевертати. А мачка увиділа, ож воробок п'яний, та го імила. А воробок ся протверезав та каже: «Што ти, мачко, хочеш?» А мачка каже: «Хочу тя із'їсти». [Воробок] каже: «Мене треба благословити, а так мене їсти». А мачка каже: «Як тя благословити?» А воробок каже: «Принеси ня до хиж, та здойми таньір, та покладь на стіл, та мене покладь у таньір, та поотвиряй оболоки та й двері, та пак будеш ня благословити, та з'їш ня».
А мачка його принесла до хиж, поклала на стіл у таньір та пішла та отворила о́болок, а далі пішла двері отворяти. А воробок ся схопив із стола із таньіра та полетів на оболок вон. А мачка пообзирала та лем ся почухала поза шию, ож вже ніщо благословити, бо воробок полетів. Та мачка тепер, кедь воробка іметь, та більше го не благословить, лем го з'їсть скоро. А воробок більше пива не варить, бо ся боїть, ож ся уп'є та мачка го імить, а тепер лем воду п'є воробок.
|
Як то раз воробок варив пиво. Н. П. Андреев, Указатель сказочных сюжетов по системе Аарне. Издание государственного Русского географического общества, Л., 1929. - . Зап. І. Верхратський в кінці XIX ст. на Закарпатті. Записки Наукового товариства ім. Шевченка, Львів, 1892—1937., т. XXIX, 1899, стор. 138.
Казки про тварин (Українська народна творчість) - Київ: Наукова думка. - 1976 - 575 с.
|
Опитування - Найкраща народна казка про тварин (звірів)
|