|
Була баба і дід. Мав дід когутика, а баба курочку. Пустив дід когутика на сміття. Взяв когутик порпати, надибав відельця.
Їде пан. Відобрав відельця. Допіро когутик біжить за паном: «Віддай, пане, віделець!» Той взяв замкнув його до покою. Когутик дібрався до шкатулки, забрав гроші. Прибіг додому і кричить: «Давай, діду, верету!» Дід дав верету. Той висипав всі гроші.
Баба побачила, — давай курочку бити. Тота пішла на сміття, найшла половину зерна, прибігла до хати: «Давай, бабо, верету!» То та розстелила верету, а курочка кинула половину зерна. Баба взяла і забила її за тоє.
|
Як півник дідові гроші приніс, а курочка бабі зернятко. Н. П. Андреев, Указатель сказочных сюжетов по системе Аарне. Издание государственного Русского географического общества, Л., 1929. - 715. Зап. в середині XIX ст. на Поділлі. Казки та оповідання з Поділля. В записах 1850—1860-х рр. Вип. І—II. Упорядкував Микола Левченко, К., 1928., стор. 288—289.
Казки про тварин (Українська народна творчість) - Київ: Наукова думка. - 1976 - 575 с.
|
Опитування - Найкраща народна казка про тварин (звірів)
|