ЯК МУЖИК ЦАРЕВИ СКАРГУ ПОДАВАВ - Казка Буковини

А · Б · В · Г · Д · Е · Є · Ж · З · И · І · Ї · Й · К · Л · М · Н · О · П · Р · С · Т · У · Ф · Х · Ц · Ч · Ш · Щ · Ю · Я

Оден мужик жив на краю села коло панського поля. Його свиня пішла на панський лан, а пан вийшов з рушницею і ту свиню вбив. Пішов мужик шукати грамотних, щоб написали скаргу цареви. Каже одному, каже другому - ніхто йому не хоче написати, бо всі грамотні за паном руку тягнуть. "Буду сам писати", - подумав мужик. Пішов до міста, купив чорнильної краски й бумаги, розвів ту краску і зачав писати. Але писати не вмів, то взяв та обвів на бумазі чорнилом панський лан, а коло него - свій город. Провів патиком по бумазі, щоб показати, куди його свиня пішла і де її пан стрілив.

Та й подався мужик з тою бумагою до царя. Не знати, кілко днів він ішов, але дійшов до столиці. Іде вулицею, а назустріч їде цар.

- Куди, мужиче? - питає цар.

- До царя.

- А чого?

- Я маю прошеніє до него, зараз вам покажу.

- Ану покажи.

Вийняв мужик з-за пазухи той лист бумаги, розгорнув перед царем та й каже:

- Оце панський лан. А оце - мій город. Відци вийшла моя свиня, а ось відци вийшов пан з рушницею і вбив мені свиню. То най мені заплатить. З цим я й прийшов до царя. А цар йому каже:

- Що ж тут цар розбере? То ж треба було написати.

- А цар не такий дурний, як ви, він усе розбере. Послухав ту балачку цар та й каже кучерови:

- Гони скоріше коні, а то цей мужик ще облає мене серед людей. Приїхав цар у палац і каже своїй варті:

- Як прийде сюди мужик, пропустіть його.

Перебрався в друге вбрання, сів і жде. Приходить мужик до палацу, його пропустили, а цар питає:

- Що скажеш?

- Я маю скаргу до вас.

Розкладає перед царем свій план і розказує:

- Оце панський лан, а оце - мій город. Відци вирвалася моя свиня та пішла до пана, а пан вийшов з рушницею і вбив мені свиню.

А цар питає:

- Це панський лан?

- Так-так.

- А це твій город?

- Так-так.

- А відци вийшов пан і вбив її?

- Так!

- Все ясно, - сказав цар. А мужик йому:

- От ви розумієте. А на дорозі стрітився мені якийсь та й казав, що цар тут нічого не розбере. Я так і сказав йому: "Цар не такий дурний, як ти".

А цар узяв та й написав мужикови документ, щоб пан віддав йому землю аж до того місця, до якого дійшла мужицька свиня і де пан її застрілив. І пан мусив той кавалок віддати, а мужик забагатів.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук
Круглик, Хотинського району, Чернівецької області
22 грудня 1976 року
Оповідач: Луков Дьордій Іванович (1912)
Українські народні казки: Книга 10. Казки Буковини. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. — Тернопіль: Богдан, 2006. — 496 с.
Видавництво "Навчальна книга - Богдан" - http://bohdan-books.com/
Опубліковано з дозволу Миколи Зінчука.

Олександр Красоткін · Придбати домен · Безкоштовні програми · Менеджер паролів · Вітаміни