|
Здибався чорт з молдаваном і каже йому:
- Давай спробуєм, хто кого переспіває. Ти співай, а я буду нести тебе на плечах. А як я буду співати, ти будеш нести мене. Хто довше заспіває?
- Нє, - каже молдаван, - ти вперед співай, а потому - я. Сів чорт на молдавана, їде й співає. А пісня довга-довга. Молдаван несе, а чорт усе їде та співає. Але кожній пісні приходи кінець. Закінчилася й чортова пісня. Зліз він з молдавана, а молдаван каже:
- Тепер я буду співати, а ти неси мене.
Сів молдаван на чорта і співає, але співає без слів: 'Таля-ляй, галя-ляй!.." І так без кінця. Чорт носи, а молдаван усе: Таля-ляй, галя-ляй!.." Чорт носи, а молдаван усе їдно та їдно. Чорт питає:
- Ти скоро закінчиш?
- Нє, не скоро, - каже молдаван і далі гяляляйкає. Чорт уже втомився носити. Розсердився та як кинув молдавана в землю! Аж защіпки на сорочці в него лопнули. Відтоді сорочка в молдавана так і осталася незастебнута.
|
Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук
Вашківці, Сокирянського району, Чернівецької області
24 травня 1979 року
Оповідач: Скаженюк Дьордій Степанович (1907)
Українські народні казки: Книга 10. Казки Буковини. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. — Тернопіль: Богдан, 2006. — 496 с.
Видавництво "Навчальна книга - Богдан" - http://bohdan-books.com/
Опубліковано з дозволу Миколи Зінчука.
|
|