ЯК ВІДДЯЧИВСЯ ЧОРТ - Казка Покуття

А · Б · В · Г · Д · Е · Є · Ж · З · И · І · Ї · Й · К · Л · М · Н · О · П · Р · С · Т · У · Ф · Х · Ц · Ч · Ш · Щ · Ю · Я

В одного чоловіка була дуже лиха жінка. І ніяк не міг він з нею жити. Одного разу каже він їй: - Ходи зо мною на полювання.

Пішла вона з ним. Ідуть вони лісом, дивиться чоловік, а там глибока яма.

- Ану подивися, що там є, - каже чоловік до жінки.

Вона нагнулася, би подивитися, а він раз - і трутив її в ту яму. Впала вона туди, а там дванадцять чортів. І вона з ними так сварилася, так гризлася, що вони не могли дати їй ради. І всіх повід'їдала вона, всі з тої ями повтікали. А оден чорт не міг відти втечи, бо каліка був на ногу.

А чоловік другого дня пішов до тої ями послухати, чи вона буде там обзиватися. Нагинається він туди, слухає, а відти хтось кричить на него. Але то не його жінки голос, а якийсь інший. Він призирає добре, а там збоку така яма невеличка, і в ній чорт сидить. І кричить чорт на него:

- Іване, вирятуй мене відци, я тобі добре відплачуся!

Іван виломав довгу жердину і пустив її згори в ту яму. Чорт до неї вчепився, і Іван його відти витяг. І каже чорт:

- Тепер тобі нічого не заплачу, бо я нічого не маю. Я, - каже, - піду до одного пана мучити доньку. Він буде приводити всіляких лікарів і ніхто не дасть їй раду. Ти приходь її лікувати. Я буду сидіти в неї в ногах, а не коло голови. Це значить, що дівчина буде жити, і ти берись її лікувати. А я її перестану мучити. І би ти відправив з хати всіх людей і нікому не казав, як ти її "оздоровив".

Так сказав йому чорт.

А той пан переводив усіх лікарів, і нічого не помагало. Аж тут прийшов Іван і сказав:

- Я дам їй раду, вона поздоровіє.

Увійшов туди Іван, і показався йому чорт. Іван відправив з хати всіх людей. Чорт перестав мучити дівчину, і вона зразу відчула себе здоровою і пішла до тата й мами. А чорт каже Іванови:

- Я йду до другого і буду другого мучити. І знов буду сидіти в ногах. І ти його лікуй.

А як відходив чорт, то сказав Іванови:

- І сей перший, і той другий добре тобі заплатять. А я піду до третього, але би ти там не йшов, бо я буду мучити його доньку для себе.

І ті два пани дуже добре заплатили Іванови. А той третій водить до всіляких лікарів, і нічого не помагало. Але хтось йому сказав про Івана, що вже двом слабим дав раду. Та й той пан приїхав за Іваном. І він мусів їхати. Не хотів, але пан його дуже просив, і він взяв та й поїхав. Їде й думає, що він має сказати чортови.

Приїхав він та й заходить там, а чорт сидить у слабої коло голови. І каже:

- Чого ж ти приїхав, як я тобі казав, щоби ти не їхав?

- Я, - каже, - приїхав не слабій раду давати. Я приїхав сказати тобі, що та, яка була з тобою в ямі, хоче за тебе віддаватися.

А чорт напудився, того пана доньку лишив і втік. Та й Іван коло неї щось там поворожив, і вона зараз таки підоймилася і заговорила. І заплатив пан Іванови добре, і відвезли Івана додому. І він уже грошей стілько набрав, що йому вже не треба було більше. І оженився Іван з другою. Може, жиє й досі, як не помер.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук
Долина, Тлумацького району, Івано-Франківської області
17 липня 1992 року
Оповідач: Павлюк Андрій Михайлович (1915)
Українські народні казки: Книга 12. Казки Покуття: Ч. І. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. — Тернопіль: Богдан, 2005. — 416 с.
Видавництво "Навчальна книга - Богдан" - http://bohdan-books.com/
Опубліковано з дозволу Миколи Зінчука.

Олександр Красоткін · Придбати домен · Безкоштовні програми · Менеджер паролів · Вітаміни