ЯК БРАТИ НЕ МОГЛИ ПОДІЛИТИСЯ - Казка Покуття

А · Б · В · Г · Д · Е · Є · Ж · З · И · І · Ї · Й · К · Л · М · Н · О · П · Р · С · Т · У · Ф · Х · Ц · Ч · Ш · Щ · Ю · Я

Були чоловік та й жінка, та й мали два хлопці, два сини. Чоловік умер, лишилося поле, п'ять коров і штири воли. Сини тата поховали та діляться обидва тим маєтком. Взяли по два воли і дві корові. Одна корова лишається, п'ята. Старший каже:

- То мені належить та корова. А молодший:

- Мені належить. Ти як ґаздував, що нема шість коров, а лиш п'ять? То було би нам по три.

А старший каже:

- Ти був малий, а я на тебе робив. А ти ще хочеш третю корову. Ну та й так сварилися, сварилися й кинулися до суду. Наймили адвоката. І хотять, щоби їм було порівну.

- Як же ви поділите п'ять коров порівну? - каже адвокат. - Як заріжете одну корову, то буде не корова, а м'ясо.

І ще каже їм адвокат:

- Хлопці, як будете йти до суду, би брали з собою по п'ятдесят злотих і ту п'яту корову брали з собою.

Взяли вони оба по п'ятдесят злотих, взяли ту корову та й приходять до суду. Прийшли до адвоката.

- Хлопці, маєте гроші, по п'ятдесят злотих?

- Маємо.

- Добре. А корову привели?

- Привели.

Адвокат покликав свою служницю та й каже:

- Озми корову до стайні. І би-с замкнула. Вона завела корову до стайні, дала їй їсти. Прийшли до суду. Адвокат каже:

- Вони хочуть, щоб їх порівну поділити. А як ділити? Як заріжем корову, то вже буде не корова, а м'ясо. Як поділити?

Суддя з адвокатом говорять по-французьки. Хлопці не розуміють їх. Адвокат каже судді:

- Гроші будуть ваші, а корова - моя.

- Добре, - каже суддя. Суд скінчився, каже суддя:

- Давайте гроші.

Дали вони своїх сто злотих та вже йдуть. Та не йдуть додому, а йдуть до адвоката за коровою - вони не знають, що корова вже не їхня, а адвокатова. Прийшли брати та й кажуть:

- Давай корову. А він їм:

- Я не даю.

- Ми ж дали гроші.

- Я не даю, бо мені до корови треба наймички. Треба корові давати

їсти, вичистити з-під неї. Моя ж пані не буде ходити коло корови, тому ви й дали гроші.

І прийшли вони додому з нічим, бо не могли поділитися. Кажуть так:

- Мудрий бере, а дурний дає.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук
Пробабин, Городенківського району, Івано-Франківської області
18 лютого 1989 року
Оповідач: Дуб'як Катерина Дмитрівна (1908 року народження)
Українські народні казки: Книга 13. Казки Покуття: Ч. II. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. — Тернопіль: Богдан, 2005. — 512 с.
Видавництво "Навчальна книга - Богдан" - http://bohdan-books.com/
Опубліковано з дозволу Миколи Зінчука.

Олександр Красоткін · Придбати домен · Безкоштовні програми · Менеджер паролів · Вітаміни