|
Зібралися двоє молодих і дуже гарно жили. А старший чорт післав до них молодого чорта і наказав йому:
— Як ти до сім років не з'юдиш* їх до сварки, то я тебе вб'ю.
А той, що не робив, не міг їх з'юдити, аби вони дійшли до сварки. І вже йому речинець* виходить. Іде він дорогою та й плаче. І стрічає його баба.
— Здоров, чорте, — каже.
А він бабі відповідає:
— Здоров.
— Чому ти, чорте, плачеш? — питає баба. А чорт каже:
— Що ти мені, бабо, порадиш? Баба йому каже:
— А ти не знаєш, що де хлопець і баба, там чорта не треба? І він розповів їй, який наказ дав йому старший чорт.
— Як я за сім років не з'юджу ту пару до сварки й до бійки, то старший чорт мене вб'є.
Баба відповідає йому:
— Ти дай мені мішок грошей, то я вирятую тебе від цего. І він тебе не вб'є.
— Я дам.
— Принеси, — каже, — на це місце та й жди мене тут.
Чорт приніс їй гроші, і баба пішла до тої пари. Чоловік на подвір'ю рубає дрова. Підійшла баба.
— Добрий день!
— Доброго здоровля. Каже баба:
— Я подорожня ворожбитка. Ану дайте руку. Я подивлюся і поворожу вам. Я нічого за це не хочу, а хочу лиш сказати вам правду.
Дивиться вона на руку та й каже:
— Ви такий чесний ґосподар, що вже ліпшого не може бути. Але жінка ваша має любчика. І вони радяться обоє, аби вона вам перетяла бритвою горло, як ви будете спати. Але ви це нікому не кажіть, а як ляжете спати, то майте це на увазі.
Та й каже баба:
— Я так схотіла води.
— То, — каже, — йдіть у хату. Увійшла в хату.
— Добрий день! Жінка відповіла.
— У вас є водиця, би я напилася? Жінка дала води.
— Я ворожбитка. Ану дайте руку, най я подивлюся. Та дала руку. Каже баба:
— Ви така ґосподиня чесна, що вже кращої не може бути. Але ваш чоловік має багато любасок.
— А що би це зробити, аби він їх не мав? Каже баба:
— Я вас пораджу. Я іду, а завтра буду вертатися та й до вас поверну. А ви, як чоловік ляже спати, аби взяли бритву та й одну шінку йому втяли. Та й дасте ту шінку мені. Та як я примовлю коло неї, то його погляд буде спрямований тільки у ваше серце.
Чоловік ляг спати та й мається на думці. Та й ніби хропить, але не спить. Вона надійшла та й дивиться, чи чоловік спить. А чоловік ще дужче хропить. Жінка взяла бритву та й іде до чоловіка шінку втяти. А чоловік як схопився та як зачав жінку бити!
— Ти з любчиком порадилася мені горло перетяти?! Зробився ґвалт*.
Баба прийшла до чорта та й узяла в него мішок грошей. Та й каже:
— Ти, чорте, дурний. Ти юдив сім років та й нічого не міг зробити, а я за десять хвилин усе зробила. Іди, тепер тебе старший чорт уже не вб'є.
|
* 3’юджувати — підбурювати, провокувати до злих дій.
* Речине́ць — строк.
* Ґвалт — галас.
Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук
Село Яворів, Косівського району, Івано-Франківської області
19 березня 1984 року
Оповідач: Копчук Микола Васильович (1907 року народження)
Українські народні казки: Книга 2. Казки Гуцульщини. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. — Львів: Світ, 2004. — 312 с.
Видавництво ДП "Всеукраїнське спеціалізоване видавництво «Світ»" - http://www.dsv-svit.lviv.ua/
Опубліковано з дозволу Миколи Зінчука.
|
|