ЯЗИКАТА ЖІНКА - Казка Покуття

А · Б · В · Г · Д · Е · Є · Ж · З · И · І · Ї · Й · К · Л · М · Н · О · П · Р · С · Т · У · Ф · Х · Ц · Ч · Ш · Щ · Ю · Я

Підтримати проект:

Робив чоловік у дідича, охороняв у него ліси й стави. Приносив додому рибу, і зайців приносив, але жінці не казав, відки, бо жінка була дуже язиката. Вона не втримала б язик за зубами. Жінка питається, відки, а він каже, що риби наловив у лісі, а зайця в ставу. А вона каже:

- Я піду з тобою.

- Підеш зо мною завтра рано.

Пішов він, зловив у лісі два зайці та й поклав їх у воду в осоку і підпер патиками. А риби накидав попід корчі в лісі, та купив колачиків прісних, таких бубликів, і понавішував їх на грушку.

На другий ранок ідуть вони греблею, а в пана якась коза кричить на економії. Жінка питає чоловіка:

- Хто це кричить? А він їй каже:

- То чорт пана голить, а пан кричить, бо бритва тупа. Пішли вони далі, а чоловік каже:

- Ади, заєць у ставу. Лови.

І "зловили" вони тих зайців. Пішли в ліс, а він каже:

- Ади, риба попід корчі. Лови, бо повтікає.

"Наловили" тої риби, ідуть з лісу, але вже другим боком, а там на грушці колачики висять. Він каже:

- Хмара врвалася колачева, і ці прісні колачики повісилися на грушку.

Прийшли вони додому, а він їй каже, що в пана все риба в корчах є. А зайці в воді водяться. І прісні колачики все з хмари падають, порозповідав їй це та й жиють собі мирно далі.

А в тиждень посварилися вони між собою. Вона біжить до пана та й каже:

- Попам'ятаєш ти мене! Прийшла до пана та й розказує:

- Пане, ви маєте такого злодія, що краде у вас рибу та й зайців. Це мій чоловік.

А пан каже свому ґайдукови:

- Іди заклич його сюди. Я йому платю, а він зайці та рибу носить? Приходить він, а пан каже:

- Чоловіче, я тобі платю, щоби ти охороняв, а ти самий ловиш зайців та й рибу?

- Прошу пана, не може цего бути. Хто це таке сказав? А жінка каже:

- Це може бути, бо я сама свідок. Я була з ним у лісі. Була тоді, як колачева хмара врвалася і завісилася з колачами на грушці. А в лісі він казав мені ловити рибу попід корчі. А як ішли попри греблю, він мені показав, і я сама ймила двох зайців у ставу..

Пан каже:

- Колачева хмара йшла... Рибу попід корчі ловила і зайців у воді. Це неправда, - каже, - коли це таке могло бути?

А вона каже:

- Пане, пригадайте, це було тої суботи, як вас чорт тупою бритвою голив, а ви кричали, та як коза.

Чоловік каже:

- Бачиш, жінко, ти такого наговорила, і нічого в тому розумного нема.

А пан сказав:

- Дайте їй на дорогу двадцять п'ять гарапників та й най іде. Та й на тих гарапниках кінець.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук
Снятин, Снятинського району, Івано-Франківської області
4 серпня 1987 року
Оповідач: Смульський Микола Дмитрович (1922)
Українські народні казки: Книга 12. Казки Покуття: Ч. І. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. — Тернопіль: Богдан, 2005. — 416 с.
Видавництво "Навчальна книга - Богдан" - http://bohdan-books.com/
Опубліковано з дозволу Миколи Зінчука.

Опитування - Найкраща українська народна казка

Пропозиції, тексти та переклади українських казок надсилайте, будь ласка, на адресу:

Придбати домен Опитування Безкоштовні програми Паролі Іконки Вітаміни Цікаві Зображення Лексичні Зв'язки