|
Стефаникова неня була з нашого села. Десь у двадцять п'ятім році було тут весілля. Стефаник приїхав кіньми. Назустріч йому заграла музика. А він показав рукою, що не треба грати. Кинув їм у скрипки, в цимбали гроші, сів за стіл, обдарував молоду. Але більше, як годину, не був. Шанував родину і все до родини на весілля приходив, але більше, як годину або дві, на весіллю не був.
|
Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук
Прутівка (Карлов), Снятинського району, Івано-Франківської області
29 серпня 1987 року
Оповідач: Від І.Т.Іванійчука (1903)
Українські народні казки: Книга 12. Казки Покуття: Ч. І. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. — Тернопіль: Богдан, 2005. — 416 с.
Видавництво "Навчальна книга - Богдан" - http://bohdan-books.com/
Опубліковано з дозволу Миколи Зінчука.
|
|