|
Був багатий чоловік, що мав доста маєтку, землі багато мав. Він ся тим дуже інтересував, а сам нічого не робив. Лікар йому каже:
- Ви собі найдіть роботу. Як їдете з фірманом, то возьміть з собою патичок і по дорозі стружіть його.
Він стругав патичок і їхав у свої кареті. Та й увидів чоловіка, що співає, і свище, і косить траву коло дороги. Каже пан до фірмана, би-сь став коло того чоловіка, і тоді кличе його, того чоловіка. Чоловік підійшов, а пан його питає:
- Чого ви так веселитеся? Скажіть мені, чого вам так весело? А він каже:
- А чого би мені було невесело? Сонечко гріє як панови, так і мені. Очі в мене такі, як у вас, руки й ноги мені Бог дав, як вам. І чого би мені невесело було?
- А то трава ваша чи вас найняли косити? Каже він:
- То мене найняли косити, трава не моя.
- А кілько вам платять?
- Дві корони.
- Ну і вам стає того?
- Стає, - каже той. - Коби лишень я з того сам жив. А то я ще мушу борг сплачувати і зичити. І третину кидати в болото. А четвертою частинкою з жінкою жию.
А пан заінтересувався:
- Як то ти борг сплачуєш?
- Маю старого тата, годую його - то борг сплачую. Маю малого сина, то я йому зичу, бо він мене буде годувати. І маю сестру. Я її годую, і це так, як би я в болото кидав. Вона мені ніколи не віддасть.
|
Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук
Козьова, Сколівського району, Лвівської області
29 грудня 1990 року
Оповідач: Набитович Марія Миколаївна (1910)
Українські народні казки: Книга 15: Казки Бойківщини. Ч. ІІ. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. — Тернопіль: Богдан, 2006. — 440 с.
Видавництво "Навчальна книга - Богдан" - http://bohdan-books.com/
Опубліковано з дозволу Миколи Зінчука.
|
|