ЧАРІВНА ТОРБИНКА - Казка Покуття

В одного чоловіка було дуже багато дітей. Пішов він у ліс. А там на стовбурі дерева виросло таке, як хліб. Він його вирубав та й каже: - Най діти гризуть. І приходить д'нему якийсь старий дідо і каже:

- Що ти перед Новим роком рубаєш?

- Та ади рубаю, бо маю багато дітей, а нема що їсти, хоть гинь. А той дідо каже:

- Я даю тобі цю торбеньку. Бери її собі під паху і не рубай нічого перед Новим роком.

Він гай узяв собі ту торбеньку. Дід сказав:

- Що зажадаєш, все тобі буде. І вбрання буде, і їда - все. Лиш скажеш: "Відкрийся, торбенько".

Подякував він дідови та й з тою торбенькою пішов. Прийшов додому, діти повклякали, "Отче наш" кажуть. І як виказали "Отче наш", він сказав:

- Відкрийся, торбенько!

Е-е-ей, а то і хліб, і м'ясо, і солонина - що ти хоч' на столі. Все є. І файно вони всі попоїли.

Але треба і вбрання. І вбрання з'явилося. То так дав Бог усе. Повбиралися вони і гайда колядувати. Всі діти пішли колядувати. Жінка виносить їм боханці, а вони не хотять брати, бо в них доста їди є. Вони лиш хотять колядувати.

А другої днини сказав чоловік:

- Я би зробив обід. Два столи обіду. І закличем людей. І багатого брата свого покличу.

Покликав він брата, а той каже:

- Та що він буде давати нам їсти, як він самий з голоду здихає? Нема в него нічого. Але я таки піду подивлюся.

А жінка братова каже:

- Я не йду.

- А я піду, - сказав брат.

А той уже накликав багато людей. Та й каже:

- Відкрийся, торбенько!

А то з торбеньки все, що треба для гостей, вийшло. І жінка його файно вбрана сидить за столом, і діти файно повбирані. Гості їдять і п'ють, а багатий брат каже:

- Відки він це має? А він каже:

- Я маю таку торбеньку, що все мені дає. А брат каже:

- Ти би мені не позичив тої торбеньки?

До чого багач, а ще й торбеньки хоче зичити. Та й позичив йому бідний брат тої торбеньки. Та й той закликав війта, писаря, багачів багато накликав - два столи. Та й каже до тої торбеньки:

- Відкрийся, торбенько!

Та як вискочили з тої торбеньки чорти, та як почали то все молотити. Матко Божа, що там робилося! Багатий брат по стінах дерся. А тут надійшов бідний брат і сказав:

- Закрийся, торбенько!

І торбенька закрилася, і вже ніхто нікого не бив. Бідний брат узяв торбеньку та й пішов додому. Та й уже конець.