|
Ішов цар Петро Великий лісом. А мужик дрова рубає. Каже йому цар:
- Бог на поміч, чоловіче!
- Божа поміч всякому християнину потрібна.
- Діти маєш?
- Маю сини й дочки.
- Чим ти їх годуєш? - питає цар.
- Маю поля рукавицю і їм з него паляницю. Синів годую - в борг даю, а матір годую - борг віддаю. А дочок годую - як у воду мечу.
Каже цар:
- Розумна твоя голова. А ти не видів государя?
- Нє, не видів.
- А хочеш видіти?
- Хочу.
- Гай, впрягай коні і поїдем за ліс - там побачиш государя. Виїхали вони за ліс, і увидів мужик натовп народу. Солопить мужик очі, хоче видіти государя. А весь народ увидів государя і зняв шапки. Закричали "ура"- Государ питає мужика:
- Видиш государя? Той каже:
- Нє.
- Видиш, весь народ без шапок, а ми два в шапках. То хто з нас государ?
Мужик зняв шапку:
- Ви государ.
|
Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук
Вашківці, Сокирянського району, Чернівецької області
23 березня 1980 року
Оповідач: Добровольська Ірина Никифорівна (1901)
Українські народні казки: Книга 10. Казки Буковини. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. — Тернопіль: Богдан, 2006. — 496 с.
Видавництво "Навчальна книга - Богдан" - http://bohdan-books.com/
Опубліковано з дозволу Миколи Зінчука.
|
|