ЦАР ПЕТРО І ЗЛОДІЙ - Казка Буковини

Цар Петро всім у житті інтересувався. Захотілося йому подивитися, як злодії уночі крадуть. Перебрався він на простого і пішов глухими вулицями. Дивиться - назустріч якийсь чоловік іде.

- Добрий вечір.

- Добрий вечір.

- Куди йдеш? - питає Петра Великого той чоловік.

- Іду щось дістати. Я - злодій.

- І я злодій. Давай оба разом підемо. А Петро й каже:

- Давай підемо красти до царя.

- Не треба до царя, - каже злодій, - у него сім'я і розходи дуже великі. Тут я знаю одного генерала: він велике жалування за службу бере, та ще й пенсію. Гай, ходім до него.

Приходять вони під дім того генерала, а на другому поверсі світло. Що він там робить? А злодій і каже:

- Треба подивитися, що там робиться. У мене є кігті для ніг, то я можу по стіні полізти.

Та й поліз злодій до вікна. Дивиться - а там генерал сидить і ще два з ним. І говорять, як би царя струїти. Оден другому каже:

- Треба запросити царя в гості та й дати йому вина з трійлом. Зліз злодій і каже:

- Чіпляй собі на ноги ці кігті та й лізь послухай. Вони хтять струїти царя. Не треба нам красти. Ходім розкажем цареви, то цар дасть нам багато грошей.

Поліз цар до вікна, послухав - правда. Зліз та й каже злодійови:

- Ходім до мене, заночуєм, а завтра скажем цареви.

Пішли вони до царя додому. Як подивився злодій на царські палати, то зразу зрозумів, що товариш його і є сам цар. Напудився він трохи, але нічого не сказав, а тихо ляг спати.

На ранок кличе цар злодія до себе, та й радяться вони, що робити. Договорилися, що цар піде до того генерала в гості, а злодія возьме з собою, тілко перебраного на англійця.

Вбрали злодія в англійське шмаття, та й пішли вони оба до генерала в гості. Зайшли туди, сіли за стіл. Генерал наливає цареви вина. А цар каже:

- У нас же не так роблять. Перш п'є господар, а тоді гостеви наливає. А у вас як? - спитав цар злодія, перебраного на англійця.

- І у нас так. Перше п'є господар.

І заставив цар генерала випити те вино. Той випив і зразу телепнувся неживий. Тоді цар заставив випити і двох інших - вони оба теж потруїлися.

Цар узяв до себе злодія, обдарував його і наказав, щоб злодіїв дуже не судили, а лиш лякали.