|
Здибалася панська блоха з хлопськов. Каже хлопська блоха до панської: «Чи добре тобі в пана?»
Каже панська блоха: «О, мені добре. До м'якої перини мене пан ніколи не подавить і маю час напастися пана, бо спить від дня до дня».
А хлопська каже: «Ой, мені зле. Бо хлоп де ляже, ци на землю, ци на лавку, то мня дуже притисне, а так живо встає, же не маю часу накусатися його твердої шкіри».
|
Хлопська і панська блоха. Н. П. Андреев, Указатель сказочных сюжетов по системе Аарне. Издание государственного Русского географического общества, Л., 1929. - 284. Зап. В. Гнатюк в 1897 р. у с. Пужники Бучацького пов. (Тернопільщина) від Т. Гринишиного. Українські народні байки (звіриний епос). Т. І—II. Зібрав Володимир Гнатюк. — «Етнографічний збірник», т. ХХХVІІ-ХХХVІІІ, Львів, 1916., стор. 502.
Казки про тварин (Українська народна творчість) - Київ: Наукова думка. - 1976 - 575 с.
|
Опитування - Найкраща народна казка про тварин (звірів)
|