|
Сиділо нас купа людей у жида Нути. А слуга ніс їсти на під чортови Хаюсинови. І хтось кинув у ту їду трошки соли. А я тогди беру питаю: - Нуто, що то є? А він каже:
- У нас є Хаюсин.
- Нуто, який це Хаюсин? А він каже:
- Чорт.
І тут упала на підлогу лямпа. І нічого ся не збило: ні нафта не висипалася, ні лямпа не збилася, ні циліндр. Нута питає слугу:
- Що ти там зробив? Ти зачепив Хаюсина?
- Ні, я нічого не робив.
- То хтось усипав йому соли, - сказав Нута.
В одній кімнаті у них світилося як ніч, так днина. Бо як не світиться там, то Хаюсин не дає спати, розкидається, чим видить.
|
Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук
, Косівського району, Івано-Франківської області
22 травня 1983 року
Від Біланюк Параски Петрівни (1910 року народження)
Українські народні казки: Книга 5. Казки Гуцульщини. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. — Тернопіль: Богдан, 2006. — 464 с.
Видавництво "Навчальна книга - Богдан" - http://bohdan-books.com/
Опубліковано з дозволу Миколи Зінчука.
|
|