ТРИ НЕРОЗУМНИХ ЧОЛОВІКИ - Казка Закарпаття

Зійшлися три чоловіки й говорили собі. Єден каже:

- Я би любив, щоб нікому не був нич винен. А другий:

- Я любив би бути із царем на обіді. А третій:

- Я би любив з царицею спати.

Викликає їх до себе цар. І каже тому, що хотів би з царем бути на обіді:

- Сідай.

І поклав цар дві тарілки обом їм їсти. А над царською головою висіла шабля. Кивається на ниточці. Цар сказав тому під шаблею сісти, а він дивиться та й відступається.

- Що, боїшся?

- Та може це ся урвати.

- Отака й моя вечеря.

А другого, того, що хотів би з царицею спати, посадила цариця за стіл і принесла дорогий таріль і просте блюдечко. І поклала то саме їсти як там, так і там.

- Но, обідайте. Ну як, чоловічку, на котрому тарілі май ліпша

їда?

А той відповідає:

- Однакова на обох.

- Отакі й ми, жінки. І цариця, і проста жінка однакові. А тоді цар звідає того третього:

- А ти що казав?

- Казав, я би хотів, щоб не був нікому винен нич. А цар йому:

- Я цар - і я винен. А ти хотів, щоб не винен був?