|
Єден цар задумав провірити в свої державі народ. Зібрав свою військову службу і заїжджає в село. Здибає чоловіка.
- Чим ти занимаєшся, чим трудишся?
- Я йду на роботу, а приходжу з роботи, сам не знаю, за що взятися. Доста роботи маю удома.
Здибає цар стару бабку.
- Чим ви занимаєтеся?
- Йой, пане, донька пішла на роботу, а я дома сама. І діти, і корова, і свиня - доста роботи маю.
Здибає дівчину.
- Чим ти ся занимаєш?
- Ходжу в школу, а вийду з школи, помагаю мамі робити. Іде цар далі. Здибає священика. Той ходить по городі.
- Що ви там ходите, нічо' не робите? Каже ксьондз:
- А що я маю робити? Жінки в мене нема, дітей у мене нема, я нічого не маю. І я нічим ся не занимаю.
Каже цар:
- То я дам тобі три загадки. Перша загадка: чи земля нижча, чи небо вище? Друга загадка: що вартує цар? Яку вартість має перед Богом? А третя: що цар думає? Відгадаєш ці три загадки, будеш ксьондзом, а не відгадаєш - ксьондзом не будеш. За дві неділі я приїду до тебе.
Ксьондз ходить по городі, нудиться. Сам не знає, що має робити. Такий має нуд. А чоловік пасе панську худобу. І приходить д'ньому.
- Що ви, отче, так нудитеся? Ви так собі спокійно ходили по городі, а тепер ви маєте нуд якийсь.
- Сказав мені цар відгадати три загадки. А я їх не знаю. Каже той пастух:
- То запросто мож відгадати. Розкажіть, які загадки. Ксьондз каже:
- Перша - чи земля нижче, чи небо вище? Друга - що вартує цар? Третя - що цар думає?
- Отче, я то напам'ять скажу, - каже пастух. - Як хочете, отче, то можу сказати за вас, а ви за мене пасіть худобу.
Ксьондз погодився пасти худобу. Дав пастухови своє вбрання попівське, а пастух дав своє ксьондзови. Той пасе вже корови, ксьондз, а пастух пішов до магазину і купив хрестик за три злоті. Та й повісив собі на груди, на ланцюжку.
Приходить цар.
- Ну й що, відгадав мої загадки?
- Відгадав царю.
- Перша яка? Чи небо вище, чи земля нижча?
- Отче, - каже, - мій тато вмер і його поховали, вже кілька літ з того часу минуло, а його відтак не видко. А на небі я виджу звізди й місяць. То небо ближче, а земля нижча.
- Правда, - каже цар, - відгадав-ис єдну. А друга: що я вартую? - питає цар.
- Ви вартуєте в три рази менше проти Бога.
- То неправда, - каже цар.
- От дивіться, я маю хрестик, - каже пастух царю. - Той хрестик у три рази більше вартує, як ви проти Бога.
А цар каже:
- Правда, я нижчий від Бога в три рази. Третю загадку відгадай: що я думаю? - каже цар.
- Ви думаєте, що я ксьондз, а я пастух.
- Ну а ксьондз де є?
- Пасе худобу за мене.
- І ней пасе. А ти будеш ксьондзом.
І на тім кінчилося. Ксьондз зостався пастухом.
|
Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук
Сопіт, Сколівського району, Лвівської області
19 грудня 1990 року
Оповідач: Бренич Федь Іванович (1912)
Українські народні казки: Книга 15: Казки Бойківщини. Ч. ІІ. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. — Тернопіль: Богдан, 2006. — 440 с.
Видавництво "Навчальна книга - Богдан" - http://bohdan-books.com/
Опубліковано з дозволу Миколи Зінчука.
|
|