|
Були чоловік та й жінка. Чоловік був дуже роботящий, страшно пантрував роботи, хотів найбільше зробити. А жінка була до роботи легонька. Чоловік не мав коли дивитися за жінкою, а вона собі найшла любаса. Чоловік спав у хаті, а жінка в хоромах. А той любас водно приходив до неї. Одного разу він заспав і не пішов додому досвіта. Рано виходить чоловік, дивиться, а то з-під верені видно штири нозі. Він глипнув і пішов до роботи по хазяйству. Вертається, а то вже нема штири нозі, лиш дві. Вже втік любас. Та й каже чоловік:
- Жінко, та то було штири нозі, а тепер лиш дві. А вона каже:
- Чоловіче, та то тобі ся привиділо. Та лиш дві нозі було.
І пішов чоловік у поле косити. А жінка дуже боялася чоловіка, бо він був ревнивий. Подумала вона та й пішла до ворожки. Та й каже:
- Кумо, що мені ся стало! Був у мене любас та й заспав, а чоловік вийшов та й побачив штири нозі. Що би ви хотіли, аби ви мені в цім ділі допомогли?
А ворожка каже:
- Дасте килу пшениці, та й я це зроблю.
- Кумо, я дам дві, лиш би з цего нічого для мене поганого не було. Ворожка питає:
- А що ви вчора варили?
- Печериці.
- Е, - каже, - кумо, та й я варила печериці. Та й, може, мені з одного чоловіка робиться три.
Та й пішла ворожка д'тому чоловікови в поле, туди, де він косив. Спиталася де, та й пішла. Приходить та й каже:
- Боже помагай, косарі!
А чоловік косить і не обзивається. Чого це вона каже "косарі", як він сам? Вона каже другий раз:
- Боже помагай, косарі!
Та підходить ближче, та й каже:
- Боже помагай вам, куме!
- Що ви мені казали "косарі"? Я ж тут оден кошу.
- Куме, вчора я варила печериці, та й мені з одного косаря привиділося два.
А він каже:
- То таке, кумо, й моє було. Моя варила печериці, а я встав рано та й мені ся привиділо штири ноги в жінки.
- Е, куме, то через печериці. То й мені таке привиджається.
Та й чоловік прийшов додому, та й уже жінці нічого не казав. А ворожка заробила дві килі пшениці.
|
Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук
Ганьківці, Снятинського району, Івано-Франківської області
22 червня 1987 року
Оповідач: Ворощук Кузьма Іванович (1917)
Українські народні казки: Книга 12. Казки Покуття: Ч. І. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. — Тернопіль: Богдан, 2005. — 416 с.
Видавництво "Навчальна книга - Богдан" - http://bohdan-books.com/
Опубліковано з дозволу Миколи Зінчука.
|
|