СВІДОК ПЕРЕКОТИПОЛЕ - Казка Буковини

Їден чоловік дуже добре жив з сусідом. Договорилися вони наймитися в якогось пана на рік служити, щоб заробити грошей, і пішли служити. Їден з них робив добре і заробив більше, а другий заробив мало. Ідуть вони додому, а той, що мало заробив, думає: "Як прийдемо додому та моя жінка взнає, що я заробив менше, - буде сваритися. А як я його вб'ю та заберу гроші, то буде якраз добре".

Вийшли вони в степ, піймив він товариша і вбиває його. А тут якраз качається степом перекотиполе.

- Ти будеш моїм свідком, - сказав до перекотиполя чоловік, якого вбивав товариш.

Сказав він це, упав на землю і вмер. А вбивця засміявся:

- Буде тобі перекотиполе свідком.

Забрав у вбитого гроші, а тіло його припорпав у степу. Прийшов додому, а сусідова жінка питає:

- А де ж мій Василь?

- Він зостався ще рік служити.

Але минув рік, минув другий і третій - нема чоловіка. Жінка знов питає сусіда, а той каже:

- Я нічого не знаю - він зостався в пана.

Їдного разу поїхав убивця з жінкою на базар. Купили вони, що треба було, та й їдуть додому. Проїжджають попри те місце, де він убив колись товариша, - знов качається перекотиполе. Пригадав він, що сказав його товариш перед смертю, та й засміявся. Жінка питає його:

- Чого ти, чоловіче, засміявся?

- Та так собі.

А жінка почала гризти його:

- Скажи.

І він почав казати їй:

- Як я на цім місці вбивав Василя, дак він казав, що перекотиполе буде йому свідок. Пригадав я ці слова його та й засміявся.

Минув рік, і почали чоловік з жінкою сваритися. А вона пішла в поліцію і сказала:

- Мій чоловік убив Василя, з яким разом служив у пана.

Заарештували його, засудили і посадили в тюрму. А в той час за вбивство на все життя садили. То й не знати, чи жиє він ще, чи, може, вже й умер у тюрмі.