САМСОН - Казка Закарпаття

Мова йде про Самсона, котрий був дуже сильний. Май сильний був. І був такий город, а в тім городі було три тисячі народу. А на середині великий стовб, котрий держав весь город. І прийшов Самсон у той город. А там неподобство творилося, діла нечесні робилися. А він був проти того. Він бив їх, і ніхто не міг його вбити, бо дуже сильний був.

Так войовав він з ними, а вони підвели йому одну дівчину, щоби напоїла його й випитала: що він такий сильний? Прийшла та дівчина, напоїла Самсона. А як Самсон маленько випив, поклав голову на її білі коліна. Вона ще наливає мало. Випив він далі й далі, а вона звідає:

- Слухай, Самсоне, чого ти такий сильний, що тебе не можна звойовати?

- А-а-а, маю я два волоси. Якби хто ті волоси вимкнув, то я би був такий, як і всі, простий чоловік.

- Ану, Самсоне, ще випийме.

Випили ще і Самсон захарчав. А тота зграя, що за ним хитрила, вискочила. І пристригли йому весь волос на голові. І схопили його, бо вже він не бірує. Не вбили його, а очі йому викопали, і він пішов по полю. Ходить по полю голоден, коріння гризе. До чого він дійшов через дурне балакання! До чого горівка веде! Він міг нікого не боятися - горівка його підвела.

Чує він, щось гучить-гучить у полю, і він на той гук пішов. А там млин меле. Коли вітер віє, млин меле, а як не віє вітер, то він не меле. Він прийшов до того мельника.

- Слухайте, - каже, - дайте мені їсти, і я буду то памаленьку крутити. А то буде молоти.

О-о-о, то для мельника добре.

А в нього волос підростає, і він сили набирає. Помалу крутить-крутить, крутить-крутить - млин меле.

А волос у нього все підростає, і крутить він, і тото меле, і не добув він у мельника до року. Волос виріс, і він уже зачав так крутити, що іскри летять.

Мельник каже:

- Чоловічку, лиши млин, бо розірветься.

- Я тоді лишу, як ня поведете під той город.

А в мельника був хлопець, і веде він діда. Повів під той город, де йому очі викопали. Прийшов він там і каже тому хлопцеви:

- Синок, утікай!

Каже хлопцеви мудро, аби втік. І хлопець утік, а Самсон довго молився. Він би не пропав, айбо не міг він жити без очей, і сказав він так:

- Со нечестивими хай пропаду сам.

І бух собою! І повалив той стовп, що весь город тримав. І все завалилося. Пропало три тисячі на раз. І він пропав.