|
***
Леся Мартовича тато був жид, але він ся вихрестив. І взяв жінку з Левандовських у Торговиці. Був він, тато Леся Мартовича, секретарем у ґміні, податки збирав. І придбав він собі сорок моргів поля. Називався він Марковський.
***
Читала-м я в газеті, що 103 роки бабка має і ще робить у колгоспі. А я думаю: "Ну й що з неї за робітник у 103 роки? Якого вони робітника найшли? 103 роки має і ще на вас робить? Що ж ви з неї хочете, нероби? Хочете ще, аби на вас робила? Як бабка мала сімдесять і п'ять, були б її післали на курорти, най би вона світу побачила. А ви хочете, щоб вона в 103 роки на вас робила?"
Як будете писати за мене, то пишіть: "Вона дев'ятьдесять оден рік має, то вона знає, як то в 103 роки робити".
|
Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук
Топорівці, Городенківського району, Івано-Франківської області
20 лютого 1989 року
Оповідач: від Євдокії Федорівни Липчук (1897)
Українські народні казки: Книга 13. Казки Покуття: Ч. II. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. — Тернопіль: Богдан, 2005. — 512 с.
Видавництво "Навчальна книга - Богдан" - http://bohdan-books.com/
Опубліковано з дозволу Миколи Зінчука.
|
|