|
Старожили розповідають про назву цього села по-різному.
Вперше Химчин згадується у 1659 році. В одного князя була дочка на ймення Хима. А в коваля був син Чин. Вони покохали одне одного і вирішили тікати. Хима й Чин втекли на землю, яку пізніше назвали їхніми іменами — Химчин.
А ще розповідають, що колись дуже давно, був князь, у якого була дочка Хіна. Князь подарував їй землі, які через деякий час почали називати Хінчин. А пізніше поляки перейменували в Химчин.
Інші кажуть, що з турецької неволі втекла дівчина Хіма. Була вона дуже роботяща, допомагала багатьом людям. Коли вона померла, село на її честь було перейменовано на Химчин.
|
Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук
Село Химчин, Косівського району, Івано-Франківської області
20 листопада 2003 року
Оповідач: Матейчук Ольга Василівна (1943 року народження)
Українські народні казки: Книга 3. Казки Гуцульщини. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. — Львів: Світ, 2008. — 328 с.
Видавництво ДП "Всеукраїнське спеціалізоване видавництво «Світ»" - http://www.dsv-svit.lviv.ua/
Опубліковано з дозволу Миколи Зінчука.
|
|