ПЕРЕЛЯК - Народне оповідання Гуцульщини

Колись збиралися старі чоловіки одні до других на посиденьки та й довго сиділи. Та й говорили за відьми, та за чорти, та за вовкуни. Сидів один чоловік на таких посиденьках. Та й усі пішли, а він лишився на самім послідку самий. Та й каже хазяйці тої хати:

- Дай мені якоїсь тички, аби мав чим обігнатися, як щось нападе. Жінка дала йому тичку, та й він пішов собі. Та й не ніс тичку в руках, як палицю несуть, а тягнув за собою. Він іде, а тичка ззаду по дорозі шкребче. А він забувся, що має в руці тичку. Чує - щось шкребче ззаду, і спудився він. Та й усе скоріше йде. А тичка ще більше шкребче. Він став бігом бігти. Прибіг спуджений додому, спустікав. Жінка питає:

- Що з тобою?

- Ой, я аж тепер спам'ятався, що тичка за мною шкребтала всю дорогу.

Він спам'ятався аж тоді, як кинув тичку.

На другий вечір він знов пішов на посиденьки в ту саму хату і розказав, як він перепудився.