ПАН І ЦИГАН - Казка Буковини

Здибається циган з паном. Та й питає той цигана:

- Що робиш?

- А ходю по селі та обманюю.

- Ти дурних лиш обманюєш, - каже пан, - а розумних не обманеш.

А циган йому:

- Я й вас обману.

- Цего не було і ніколи не буде, - каже пан.

Пройшов деякий час, приходи циган до пана і приводи свого хлопця. Та й каже панови:

- Купіть у мене золото.

А пан любив золото і зразу зацікавився:

- Та де воно, те золото?

- Дома.

- То йди принеси, - каже пан.

- Нє, най хлопець іде, а я тут почекаю. Але він буде довго йти. Дайте йому коня, най з'їздить, а я тут почекаю.

Пан дав хлопцеви коня, і хлопець поїхав. А циган сидить у пана, чекає. І пан чекає. Чекали, чекали - нема хлопця. Пан питає цигана:

- Що таке, що так довго нема хлопця? А циган йому:

- Він молодий, то, мабуть, катається десь на кони, а за золото й забув.

- А що ж робити? - каже пан.

- Впрягайте коні та й поїдем до мене додому обидва.

Пан впряг коні та й дивиться на цигана, що він такий обірваний. "Як я з таким обірваним буду їхати?" - думає пан. Та й каже:

- Обірваний ти дуже. А циган йому:

- Пане, то дайте мені костюм, щоби вам не встидно було зо мною їхати.

Одів його пан з ніг до голови та й поїхали. Приїжджають до цигана додому. Зліз циган з брички та й крикнув до дітей по-циганськи:

- Як пан зайде до хати, щоб ви його кругом обступили і кричали, що хочете з него м'яса.

Коли пан зайшов до хати, діти його зразу обступили та й почали кругом него гавкати. І кажуть до старого цигана:

- Батьку, хочем з цего пана м'яса!

А пан і на лавицю не сідає, бо нема як через діти. Та й каже до цигана:

- Давай золото. А циган:

- Яке золото?

- Та ж те, що ти казав.

- А яке воно?

А діти сіпають пана за одежу з усіх боків. Пан побачив, що погане діло, вискочив з хати і ледве добіг до свої брички. Та й пустився тікати. І не питає за свого коня.

Так циган обманив пана.

Опитування - Найкраща українська народна казка