|
Раз тхір вибіг з своїми тхоренятами гулять і став перекидаться. Налетів орел, ухопив одно тхореня. Орел не вспів піднятися, а тхір учепився за його. Він тоді кинув тхореня, ухопив старого тхора, й почали биться.
Орел як ухопив тхора за голову, як рвонув його, а тхір як ухопив орла за пір'я, та й вирвав пучок пір'я. Орел тоді розсердився, та як ухватив тхора, та трохи не задавив. А тхір тоді кричить: «Не їж мене, я тобі оддам усіх дітей!» А він і каже: «Повикликай усіх дітей, тоді і пустю тебе!» А тхір тоді кричить: «Діточки мої, обороніть мене, бо пропав!»
Вони повибігали, орел і каже: «Затули дірку, щоб вони не повтікали!» Тхір затулив дірку, орел поїв дітей, а наостанці із'їв і тхора старого.
|
Орел і тхір. Н. П. Андреев, Указатель сказочных сюжетов по системе Аарне. Издание государственного Русского географического общества, Л., 1929. - . Зап. в кінці XIX ст. на х. Щеглівка Слов'яносербського пов. Катеринославської губ. від А. Величка. Б. Д. Гринченко, Этнографические материалы, собранные в Черниговской и соседних с ней губерниях, вып. 2, Чернигов, 1897., стор. 237.
Казки про тварин (Українська народна творчість) - Київ: Наукова думка. - 1976 - 575 с.
|
Опитування - Найкраща народна казка про тварин (звірів)
|