|
Найшовся орел з лисом та й щось собі говорили. Лис каже: «Тобі добре, ти все видиш, бо високо літаєш!» А орел каже: «Я й тебе навчу літати».
Взяв лиса в лаби та й пішов з ним. Літає, літає, а як вилетів дуже високо, каже до лиса: «А що-єс, ся вже привчив?» — «Та вже-сми ся привчив». — «Ну, — каже, — як-єс ся вже привчив, то хочу тебе пустити, аби-с сам летів!» А лис як його пустив, а тот летів просто та й упав д землі. Орел відти злетів та й питає: «А як було летіти?» А лис каже: «Та летіти легко, але сідати тяжко!»
|
Орел і лис. Н. П. Андреев, Указатель сказочных сюжетов по системе Аарне. Издание государственного Русского географического общества, Л., 1929. - 225. Зап. М. Тим'яківна в 1913 р. у с. Бабин Косівського пов. (Гуцульщина) від П. Стефуранчина. Українські народні байки (звіриний епос). Т. І—II. Зібрав Володимир Гнатюк. — «Етнографічний збірник», т. ХХХVІІ-ХХХVІІІ, Львів, 1916., стор. 371.
Казки про тварин (Українська народна творчість) - Київ: Наукова думка. - 1976 - 575 с.
|
Опитування - Найкраща народна казка про тварин (звірів)
|