НЕМА ЗА ДОБРО ДОБРА - Казка Буковини

А · Б · В · Г · Д · Е · Є · Ж · З · И · І · Ї · Й · К · Л · М · Н · О · П · Р · С · Т · У · Ф · Х · Ц · Ч · Ш · Щ · Ю · Я

Ішов мужик на друге село молотити. Ніс з собою ціп і мішок. А полем втікав від мисливців вовк.

- Сховай мене, бо мисливці хотять мене вбити.

- Куди ж я тебе сховаю?

- В мішок.

Мужик розіклав мішок, вовк ускочив у мішок і каже мужикови:

- Зав'яжи.

Мисливці проходять попри мужика й питають:

- Ти вовка не видів?

- Видів. Він пробіг отуди. Мисливці пішли.

- Розв'яжи мішок, - каже вовк. Мужик розв'язав мішок, вовк вийшов.

- Тепер я тебе з'їм, - каже вовк.

- Та я ж тебе від смерти врятував, а ти мене з'їсти хочеш?

- З'їм.

- Ходім на суд, - каже мужик. - Як суд присудить, так і буде.

- Добре, ходім.

Пішли вони дорогою та й встрітили коняку. Мужик і каже коняці, яка йому біда з вовком.

- ... Як ти скажеш? - питає він коняку. - Розсуди нас. А вона й каже:

- Я не знаю. Знаю тілко, що як я була молода, то робила на хазяїна, а як стала стара - вигнав він мене в цей степ. Та й плетуся я, куди очі глядять. А вовк мужикови:

- Ти кажеш, що зробив мені добре, а я тебе хочу з'їсти. Хіба ця коняка не робила хазяїнови добре? А хазяїн вигнав її в поле. То й я тебе не пожалію - з'їм.

- Стань, не їж, - каже мужик. - Спитаємо ще когось. Пішли вони далі і стрітили пса. Мужик і псови розказав, як він сховав вовка в мішок і врятував його від смерти, а вовк його хоче з'їсти. Пес каже:

- Як я був молодий, то пазив хазяїнови хазяйство, а як постарів, то він мене вигнав. І плетуся я, куди очі глядять.

А вовк:

- А що, недобре робив цей пес хазяїнови? А він його вигнав. То й ти мені добре зробив, а я тебе з'їм.

- Давай ще одного здибемо, - каже мужик. - Почуємо, що той скаже. Тоді вже так і буде.

Встрітили вони лисичку.

- Я заховав цего вовка в мішок від мисливців, - каже мужик, - відтак випустив його з мішка, а він хоче мене з'їсти.

А лисичка й каже:

- Я не вірю, щоби такий вовчисько влізся в мішок.

- Був у мішкови, - каже мужик. І вовк повторює:

- Був-им в мішкови. А лисичка знов:

- Не вірю я. Ану розклади, мужиче, мішок, най він нам покаже, як залазив туди.

Мужик розтулив мішок, вовк стрягнув туди, а лисичка каже:

- В мішкови то ти був, але не зав'язаний був мішок.

- Зав'язаний, - каже з мішка вовк.

- Ану, зав'яжи, мужиче, мішок, - каже лисичка. Мужик зав'язав мішок, а лисичка:

- А тепер покажи, мужиче, як ти молотиш.

Мужик врадувався, що вовк знов у мішкови, і почав молотити його.

- Ану, покажи, мужиче, як ти підбиваєш.

Мужик зачав підбивати вовка в мішкови. Підбиває і дивиться, що на лисичці гарна шкура. Як зачепив лисичку ціпом по голові, то лисичка лиш хвостиком бликнула і впала нежива.

Старий хліб і сіль забуваються, і нема за добро добра, а тілко зло.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук
Круглик, Хотинського району, Чернівецької області
22 грудня 1976 року
Оповідач: Луков Дьордій Іванович (1912)
Українські народні казки: Книга 10. Казки Буковини. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. — Тернопіль: Богдан, 2006. — 496 с.
Видавництво "Навчальна книга - Богдан" - http://bohdan-books.com/
Опубліковано з дозволу Миколи Зінчука.

Олександр Красоткін · Придбати домен · Безкоштовні програми · Менеджер паролів · Вітаміни