|
Товчу, товчу мак, за спиною — дяк.
— Чого, дяче, плачеш?
— Спекла мати книш.
— Де ж той книш?
— Із'їв миш.
— Де ж той миш?
— Побіг під припічок.
— Де ж той припічок?
— Море залило.
— Де ж те море?
— Бики попили.
— Де ж ті бики?
— Колода побила.
— Де ж та колода?
— Черви поточили.
— Де ж ті черви?
— Кури поїли.
— Де ж ті кури?
— Шуліки похватали.
— Де ж ті шуліки?
— У ліс полетіли.
— Де ж той ліс?
— Цвітками заріс.
— Де ж ті цвітки?
— Порвали дівки.
— Де ж ті дівки?
— Женихи побрали.
— Де ж ті женихи?
— На війну пішли.
|
Мишка, бики, черви, кури, шуліки. Пор.: Н. П. Андреев, Указатель сказочных сюжетов по системе Аарне. Издание государственного Русского географического общества, Л., 1929. - 2015/І. Зап. П. М. Шинкарьов в кінці XIX ст. у слободі Біло-Куракіно Старобільського пов. Харківської губ. Харьковский сборник. Литературно-научное приложение к «Харьковскому календарю», вып. 1—12, Харьков, 1887—1898., вып. 9, 1895, стор. 341.
Казки про тварин (Українська народна творчість) - Київ: Наукова думка. - 1976 - 575 с.
|
Опитування - Найкраща народна казка про тварин (звірів)
|