|
Колись на Рогатинщині один вродливий юнак всім серцем закохався у гарну дівчину, а вона, побачивши його палке кохання, вирішила його перевірити. Одного разу при зустрічі каже до нього:
- Не повірю, що ти любиш мене, поки не принесеш мені на полумиску серце своєї матері.
І цей до божевілля закоханий юнак іде додому та й застає свою неньку в сні. Бере сокиру, розрубує їй груди, виймає гаряче материнське серце, кладе в полумисок і несе до своєї божевільної коханки. По дорозі шпотається і падає. Мамине серце вилітає з полумиска, закочується в глибоку яругу, і звідти до його вух доноситься лагідний голос матусі:
- Синку, дитино моя, чи не дуже ти вдарився, чи тобі не боляче?
|
Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук
Перегінське, Рожнятівського району, Івано-Франківської області
26 вересня 1996 року
Оповідач: від о. Івана Когута
Українські народні казки: Книга 14: Казки Бойківщини. Ч. І. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. — Тернопіль: Богдан, 2006. — 496 с.
Видавництво "Навчальна книга - Богдан" - http://bohdan-books.com/
Опубліковано з дозволу Миколи Зінчука.
|
|