|
Мала мама троє дітей - двох синів і доньку. Поженилися вони. І були діти багаті. Мама залишилася сама і вже не мала відки жити. Пішла до дітей, аби прийняли її. Найперше пішла до старшого сина. А син каже:
- Ідіть до доньки, бо в мене жінка лиха. Пішла до доньки, а та каже:
- Ідіть до другого сина, бо той багатий.
Тоді вона пішла до другого сина. Син увидів, що йде мама, і пустив пса, аби не допустив її до подвір'я.
Мама пішла під ліс, сіла на горбочку і дуже заплакала. Тоді загриміло, заблискало, дивиться вона - горить синова хата, горить млин і все його багатство.
Так буває з людьми, що кохаються в багатстві, а рідну маму забувають.
|
Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук
Перегінське, Рожнятівського району, Івано-Франківської області
24 жовтня 1996 року
Оповідач: Попович Софія Григорівна (1929 року народження)
Українські народні казки: Книга 14: Казки Бойківщини. Ч. І. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. — Тернопіль: Богдан, 2006. — 496 с.
Видавництво "Навчальна книга - Богдан" - http://bohdan-books.com/
Опубліковано з дозволу Миколи Зінчука.
|
|