ЛИСИЧКА, ТИКОВКА, СКРИПКА ТА КАПКАН - Казка Про Тварин

А · Б · В · Г · Д · Е · Є · Ж · З · И · І · Ї · Й · К · Л · М · Н · О · П · Р · С · Т · У · Ф · Х · Ц · Ч · Ш · Щ · Ю · Я

Їхав чоловік дорогою та й загубив тиковку. Лежить вона проти вітру та й гуде. Аж біжить лисичка. «Бач, — каже, — реве, хоче ще злякати! От я тебе утоплю!»

Ухватила її за мотузочку, почепила на шию і подалась до річки. Стала тиковку топити, а та набирається води та булькотить. «Іч, — каже, — ще і проситься! І не просись, бо не пустю!»

От як тиковка вже набралась, та й лисичку тягне у воду. «Бач, яка, — каже. — То просилась, а це шуткує. Пусти-бо!» Всилу вона од неї вирвалась.

От біжить, аж лежить на дорозі скрипка та на вітрі і гуде потихеньку. «Бач, — каже лисичка, — ангельський голосок, так чортова думка». Та й обмина її. Біжить далі; аж чоловік капкани розставив. «Бач, — каже, — які хитрощі-мудрощі! Хіба вже на їх і... не можна?» Тільки сіла, а капкан її за хвіст. «Бач, яке, — каже, — ще й держе!»

Аж ось до тих капканів і хазяїн іде. «Дивись, ще, може, і бить буде!»

А той чоловік узяв її та й забрав.

Лисичка, тиковка, скрипка та капкан. Н. П. Андреев, Указатель сказочных сюжетов по системе Аарне. Издание государственного Русского географического общества, Л., 1929. - . Зап. І. І. Манжура в с. Олексіївка Олександрівського пов. Катеринославської губ. Час запису не зазначений. Сказки, пословицы и т. п., записанные в Екатеринославской и Харьковской губ. И. И. Манжурою, Харьков, 1890., стор. 1—2.

Казки про тварин (Українська народна творчість) - Київ: Наукова думка. - 1976 - 575 с.

Опитування - Найкраща народна казка про тварин (звірів)

Олександр Красоткін · Придбати домен · Безкоштовні програми · Менеджер паролів · Вітаміни