|
Були собі дід і баба. Баба пече пироги, а дід поїхав до Дністра за рибою. Наловив риби та й їде додому. І находи на дорозі лисичку. А лисичка затаїла душу й тіло. Дід думав, що вона нежива, взяв її та й кладе на візок. І їде він і не оглядається. А лисичка викидала з підводи всю рибу. Скочила з воза, склала рибу на купку і їсть. Дід приїхав додому та й каже до баби:
- Наловив я риби та ще й лисичку тобі привіз на шубу. Пішла баба до воза, подивилася і каже до діда:
- Що ти мене обманюєш? Тут ні риби, ні лисички. Та й дала дідови дві коцюби по плечах.
Лисичка їсть рибу, а вовк іде по тій самій дорозі. Підійшов та й питає лисичку:
- Що ви, кумушко, кушаєте? А вона говори до него:
- Випустила свої кишки та й кушаю.
А вовк узяв, розпоров себе та й їсть свої кишки. Та при цім і кончився.
|
Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук
Василівці, Сокирянського району, Чернівецької області
15 серпня 1986 року
Оповідач: Кримняк Олекса Васильович (1923 року народження)
Українські народні казки: Книга 9. Казки Буковини. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. — Тернопіль: Богдан, 2006. — 456 с.
Видавництво "Навчальна книга - Богдан" - http://bohdan-books.com/
Опубліковано з дозволу Миколи Зінчука.
|
|