|
Іде заєць лісом і здибає лева. Та й говорить до лева:
- Давай будемо дружити. Лев погодився та й каже:
- Вип'ємо за нашу дружбу.
Находять вони в лісі звіриний ресторан. Зайшли - а там повно звірів сидить. Лев питає:
- Хто блатний?
Усі звірі в ресторані мовчать.
- Як нема блатних, то кладіть усі на стіл по двадцять копійок. Всі поклали по двадцять копійок, лев і заєць випили за ті гроші і розійшлися.
На другий день знов ідуть вони в той ресторан, щоб поправитися. Лев знов питає:
- Хто блатний? Усі звірі мовчать.
- То кладіть на стіл по двадцять копійок. Всі поклали. Випили лев із зайцем і пішли.
А як прийшли вони в той ресторан третій раз, заєць зайшов перший, а лев остався за дверима. Заєць питає:
- Хто блатний?
Усі мовчать. А лисиця почала насміхатися над вовком:
- Ти такий здоровий і боїшся отакого зайця? Вовк встає і каже:
- Я блатний.
У цей момент лев відчинив двері, засміявся і каже:
- З усіх по двадцять копійок, а з блатного п'ять рублів.
|
Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук
Вашківці, Сокирянського району, Чернівецької області
16 березня 1980 року
Оповідач: Попельський Федір Васильович (1963)
Українські народні казки: Книга 10. Казки Буковини. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. — Тернопіль: Богдан, 2006. — 496 с.
Видавництво "Навчальна книга - Богдан" - http://bohdan-books.com/
Опубліковано з дозволу Миколи Зінчука.
|
|