|
Раз навесні літали на полі ластівка і воробець. Ластівка ловила комахи і хробачки, а лінивий воробець видзьобував з ріллі свіжопосіяну яру пшеничку. Надзьобавшись досита, спитав воробець ластівки: «Чуєш, сосідо, чому то вас, ластівок, всі люди люблять і шанують, а нас, воробців, гонять, а навіть і убивають?»
На тоє сказала мудра ластівка так: «Бо ми, ластівки, виїдаємо тисяч комах, хробаків, гусениць, котрі то шкідники, винищили би людям сади, огороди, поля і ліси; а ви, воробці, замість робити то само, що ми, ви викрадаєте чуже, готове зерно з комори господаря. Чи ж за тоє мають вас люди іще любити? Поправтесь, робіть добре, а уникайте злого, а тогди і вас будуть люди любити».
Тільки той достоїн любові і пошановання, хто єсть добрий і пожиточний.
|
Ластівка і воробець. Н. П. Андреев, Указатель сказочных сюжетов по системе Аарне. Издание государственного Русского географического общества, Л., 1929. - . Зап. учитель з с. Рудня Львівського пов. М. банах. Час і місце запису не зазначені. Наводиться за рукописною читанкою «Вінок для пильних дітей», укладеною записувачем. Відділ рукописів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника., ф. Барвінських, п. № 294, од. зб. 4493, арк. 17—18. Див. також: Ластівка. Письмо для руських дітей, яко прилога до «Учителя», Львів, 1869—1881., 1877, ч. 1, стор. 7.
Казки про тварин (Українська народна творчість) - Київ: Наукова думка. - 1976 - 575 с.
|
Опитування - Найкраща народна казка про тварин (звірів)
|