|
Було це в Аргілуші, вище Ворохти. Там тридцять чоловік рубали бутин і грузили на колєйку. А ночували в колибі. Повечеряли вони одного разу, чують - у лісі дитина закричала, дивляться, а то старий лісник утворяє двері. Рушниця, палиця, ташка, люлька в зубах - лісник. І питає людей, чи можна йому запалити люльку. Кажуть:
- Пали, хто тобі забороняє?
- Та я й вечеряти хочу у вас.
- Вечеряй.
Той лісник пішов надвір і вносить дитину, настромлену на кіл. І пече на ватрі. А ті люди поторопіли, задеревіли. Тільки кліпають очима. Та повечеряв той чоловік та й пішов геть.
То був лісовий чоловік.
|
Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук
Верхній Березів, Косівського району, Івано-Франківської області
8 березня 1984 року
Від Підгородецького М. М. (1913 року народження)
Українські народні казки: Книга 5. Казки Гуцульщини. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. — Тернопіль: Богдан, 2006. — 464 с.
Видавництво "Навчальна книга - Богдан" - http://bohdan-books.com/
Опубліковано з дозволу Миколи Зінчука.
|
|