|
Жив собі дід та баба, та такі убогі, що нічого в них нема. От раз дожились вже до того, що не стало у них і хліба — і їсти нічого. Дід і каже: «Бабусю! Піди у хижку, назмітай у засіці борошенця та спечи мені колобок». От баба так і зробила: витопила в печі, замісила яйцями борошно, що назмітала, спекла колобок і положила на вікні, щоб простиг. А він з вікна — та на призьбу, а з призьби — та на землю та й побіг дорогою.
Біжить та й біжить, а назустріч йому зайчик. «Колобок, — каже, — колобок, я тебе з'їм!» А він каже: «Не їж мене, зайчику-побігайчику, я тобі пісні заспіваю». — «Ану, якої?»
|
— Я по коробу метений,
На яйцях спечений, —
Як од баби та од діда втік,
Так і од тебе втечу!
|
Та й побіг.
Біжить та й біжить. Зустрічає його вовк. «Колобок, колобок, я тебе з'їм!» — «Не їж мене, вовчику-братику, я тобі пісні заспіваю». — «Ану, якої?»
|
— Я по коробу метений,
На яйцях спечений, —
Як од баби та од діда втік,
Так і од тебе втечу!
|
Та й побіг.
Знову біжить та й біжить. Зустрічає його ведмідь. «Колобок, колобок, я тебе з'їм!» — «Не їж мене, ведмедику-братику, я тобі пісні заспіваю». — «Ану!»
|
— Я по коробу метений,
На яйцях спечений, —
Як од баби та од діда втік,
Так і од тебе втечу!
|
Та й маху...
Біжить та й біжить. Зустрічається з лисичкою. «Колобок, колобок, я тебе з'їм!» — «Не їж мене, лисичко-сестричко, я тобі пісні заспіваю». — «Ану, якої?»
|
— Я по коробу метений,
На яйцях спечений, —
Як од баби та од діда втік,
Так і од тебе втечу!
|
«Ану-ну, ще заспівай! Сідай у мене на язиці, щоб мені чутніше було». От він і сів та й давай співати:
|
— Я по коробу метений,
На яйцях спечений...
|
А лисичка його — гам! Та й проковтнула.
|
Колобок. Н. П. Андреев, Указатель сказочных сюжетов по системе Аарне. Издание государственного Русского географического общества, Л., 1929. - 296. Зап. у м. Миргороді Полтавської губ. Час запису не зазначений. Народные южнорусские сказки. Издал И. Рудченко, вып. 1, К., 1869; вып. 2, 1870., II, стор. 2—3. Паралелі: Українські народні казки, вибрані для дітей. Упорядкував Б. Грінченко, К., 1907., стор. 17—19; Молода Україна. Часопис для дітей старшого й меншого віку. К., 1908—1914., 1909, № 16, стор. 24—28; П. А. Гнедич, Материалы по народной словесности Полтавской губернии. Роменский уезд, вып. IV, Полтава, 1916., стор. 33—34; Материалы для этнографии Херсонской губернии. Собрал И. В. Бессараба, Пг., 1916., стор. 55—58; Казки та оповідання з Поділля. В записах 1850—1860-х рр. Вип. І—II. Упорядкував Микола Левченко, К., 1928., стор. 290—291; Українські народні казки, легенди, оповідання і речитативні вірші для дітей. Підібрали і впорядкували М. В. Нагорний, М. Ф. Ісірович, Г. С. Сухобрус, Л. К. Данилюк, К., 1939., стор. 159, 161; Афанасьєв, стор. 53—54; Северные сказки. Сборник Н. Е. Ончукова, СПб., 1909., стор. 321; Сборник великорусских сказок архива Русского географического общества. Издал А. М. Смирнов, вып. 1, 2, Пг., 1917., стор. 747—748; Великорусские сказки Пермской губернии. Сборник Д. К. Зеленина, Пг., 1914., стор. 394—396; Указатель сюжетов. [Составил В. Я. Пропп]. — Народные русские сказки А. Н. Афанасьева. В трех томах, т. 3, М., 1958., стор. 464; Л. Г. Бараг, Восточнославянские сказки, их взаимосвязи и национальное своеобразие. — Эпические жанры устного народного творчества, Уфа, 1969, с. 75—240, стор. 185; Казкі пра жывёл і чарадзейныя казкі. Складальнік К. П. Кабашнікаў, Мінск, 1971., стор. 270—285.
Казки про тварин (Українська народна творчість) - Київ: Наукова думка. - 1976 - 575 с.
|
КОЛОБОК - Казка Про Тварин
Були собі дід та баба та дожились уже до того, що й хліба нема. Дід і просить: — Бабусю! Спекла б ти колобок!
— Та з чого ж я спечу, коли й борошна у нас ні жменьки нема?
— От, бабусю, піди в хижку та назмітай у засіку борошенця, то й буде на колобок.
Послухалась баба, пішла в хижку, назмітала в засіку борошенця, витопила в печі, замісила яйцями борошно, спекла колобок та й поклала на вікні, щоб простигав.
А він лежав, лежав на вікні, а тоді з вікна та на призьбу, а з призьби та на землю в двір, а з двору та за ворота та й побіг-покотився дорогою.
Біжить та й біжить дорогою, коли це назустріч йому зайчик.
— Колобок, колобок, я тебе з'їм! А він каже:
— Не їж мене, зайчику-лапанчику, я тобі пісеньки заспіваю.
— Ану, заспівай!
|
— Я по засіку метений,
Я на яйцях спечений,
— Я від баби втік,
Я від діда втік,
То й від тебе втечу!
|
Та й побіг знову. Біжить та й біжить дорогою; перестріває його вовк.
— Колобок, колобок, я тебе з'їм!
— Не їж мене, вовчику-братику, я тобі пісеньки заспіваю.
— Ану, заспівай!
|
— Я по засіку метений,
Я на яйцях спечений,
— Я від баби втік,
Я від діда втік,
То й від тебе втечу!
|
Та й побіг. Знову біжить та й біжить дорогою; перестріває його ведмідь.
— Колобок, колобок, я тебе з'їм!
— Не їж мене, ведмедику-братику, я тобі пісеньки заспіваю.
— Ану, заспівай!
|
— Я по засіку метений,
Я на яйцях спечений,
— Я від баби втік,
Я від діда втік,
То й від тебе втечу!
|
Та й побіг. Біжить та й біжить дорогою; стрічається з лисичкою.
— Колобок, колобок, я тебе з'їм!
— Не їж мене, лисичко-сестричко, я тобі пісеньки заспіваю.
— Ану, заспівай!
|
— Я по засіку метений,
Я на яйцях спечений,
— Я від баби втік,
Я від діда втік,
То й від тебе втечу!
|
— Ну й пісня ж гарна! — каже лисичка. — От тільки я недочуваю трохи. Заспівай-бо ще раз та сідай до мене на язик, щоб чутніше було.
Колобок скочив їй на язик та й почав співати:
|
— Я по засіку метений,
Я на яйцях спечений,
— Я від баби втік...
|
А лисичка — гам його! Та й із'їла.
|
Українські народні казки про тварин. — К.: Україна, 2004. — 192 с: іл.
Художник ілюстрацій К. Шалварова
|
Опитування - Найкраща народна казка про тварин (звірів)
|