|
У прозорій теплій водиці купалась молода рибка зі своєю мамою. Та захотілось їй попливти швидше і кудись далеко. Так допливла вона до берега. Дивиться, а на березі росте великий зелений біб.
— Добрий день, бобище! — з насмішкою привіталась молода рибка.
— Здоров була, куценька, — відповів біб.
Молода рибка образилась за це і навіть заплакала. Мало того, пішла скаржитись до своєї мами — великої риби.
— Мамо, — каже вона, — мене біб назвав куценькою!.. Хіба це справедливо? Невже я не маю хвостика?
— А може, ти його чимсь образила?
— Ні, мамочко, ні.
— Ось ходім до нього, і я спитаю, чому він тебе ображає. Попливли до берега, де ріс біб, обидві риби — мати і донечка.
— Добрий день, шановний пане бобе! — привіталась риба-мати.
— Доброго здоров'я, пані рибо!
— А чого це ти, шановний пане бобе, образив мою донечку, назвавши її куценькою?
— Яке привітання, така й відповідь, дорогенька! Вона назвала мене «бобище», а я її — «куценька».
|
Казка про молоду рибку і пана боба. Н. П. Андреев, Указатель сказочных сюжетов по системе Аарне. Издание государственного Русского географического общества, Л., 1929. - . Зап. А. М. Вербовецький в 1968 р. у с. Іванівка Теребовлянського пов. Тернопільської обл. від С. Т. Вєрбовецької (58 р. ). Відділ рукописів Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського АН УРСР., ф. 14-3, од. зб. 703, арк. 3.
Казки про тварин (Українська народна творчість) - Київ: Наукова думка. - 1976 - 575 с.
|
Опитування - Найкраща народна казка про тварин (звірів)
|