ЗА ЩО КУМА ВБРАЛАСЯ - Казка Покуття

Жили собі жінка з чоловіком. Була жінка в церкві старшою сестрицею. Ходила щонеділі, щосвята до церкви. Але одного разу приходить додому та й говорить чоловікови: - Не буду я, чоловіче, більше ходити до церкви. Питає її чоловік:

- Чому, жінко?

- Бо як я прийду в церкву, то мене піп погладить, то мене дяк погладить, то паламар. Зачіпають мене в Божім домі.

Каже її чоловік:

- Чудна ти, жінко. Ти до церкви йди в неділю. Як вони тебе будуть гладити, ти скажи попови: "Чого ви мене, отче, в Божому домі гладите? Цего вечора мій чоловік поїде до млина, то ви прийдіть до мене додому та й гладьте. На дев'яту годину я зварю файну вечерю, повечеряєм та й будете мене гладити".

Приходи вона в неділю до церкви, а піп її починає гладити. А вона й каже йому, як чоловік їй сказав.

- Добре, я прийду, - сказав піп. Підходи дяк та й собі гладить. А вона каже:

- Чого ви мене тут гладите? Мій чоловік сьогодні ввечір поїде до млина, ви приходьте до мене на десяту годину, я зварю файну вечерю, повечеряєм та й будете мене гладити.

- Добре, я прийду.

Прийшов паламар - також гладить. А вона каже:

- Чого ви мене в Божім домі гладите? Мій чоловік сьогодні ввечір поїде до млина. Приходіть до мене на одинадцяту годину. Я зварю вечерю, повечеряєм файно та й будете мене гладити.

- Добре, я прийду.

Прийшла вона додому, на дев'яту годину зварила пирогів, піджарила курку, приготовила стіл. А чоловік заховався в стайні. Вона дивиться на дзиґарок, уже дев'ята година.

Приходи піп.

- Добрий вечір!

- Добрий вечір. Я вже все для вас приготовила. Уже вечеря стоїть. Сіли вони за стіл, почали вечеряти, а тут чоловік уже перед хатою кричить: "Прр-у-у!" Приїхав! Каже вона:

- Вже чоловік приїхав.

- Що мені робити? - каже піп.

- Лізьте під лужко.

Заліз він під лужко і тихо дихає. Входи чоловік у хату, а вона його питає:

- Чого ти не змолов і так скоро вернувся?

- Ти знаєш що, жінко? Заслаб мельник і нема кому молоти. Мусів я вертатися додому.

А жінка моргає на чоловіка, що зараз має прийти дяк. Чоловік знов пішов до стайні. Прийшов дяк, вона поставила йому їсти, вгостила горівкою. А чоловік знов перед хати кричить: "Прр-у-у!" Дяк питає:

- Що робити? Хто це?

- Чоловік приїхав.

- А куди мені діватися? - питає дяк.

- Лізьте під лужко.

Заліз дяк під лужко, входить чоловік до хати та й знов жінці каже:

- Не змолов я, вернувся. Мельник заслаб.

І вийшов чоловік знов до стайні. Приходить паламар. Сіли з жінкою, вечеряють, випили по келішкови горівки. А чоловік знов під хатою: "Прр-р-у-у!" А паламар:

- Що це? Вона каже:

- Чоловік приїхав.

- Ну а що мені робити?

- Лізьте під лужко.

Заліз паламар, дивиться, а там уже є піп і дяк. І сидять усі тихо. Входи чоловік до хати та й каже:

- Не змолов, мельник заслаб. Давай, жінко, щось вечеряти. Кладе жінка чоловікови вечерю. Каже чоловік до жінки:

- Хтось у нас, жінко, був, бо дуже чути в хаті парфуми.

- Нікого, чоловіче, в нас не було.

- Е ні, жінко, я таки подивлюся в хаті. Що це пахне? Подивився чоловік під лужко, а там уся церковна команда: піп, дяк

і паламар.

- Ану вилазьте відти! Давай, жінко, вужище, най я отцеви руки назад в'яжу. І тачівку. Буду вести отця селом, бити і казати, що я їмив його у свої жінки.

Каже отець:

- Чоловіче добрий, даю тобі, що хочеш, лиш не веди мене селом і не ганьби мене. Що ти хочеш?

- Я хочу п'ятсот золотих.

Витяг піп з кишени п'ятсот золотих, віддав чоловікови і пішов додому, як парубок. А чоловік каже до дяка:

- Ну а ти що?

- А я не маю грошей. Хіба бичка прижену.

- То йди гони.

Пригнав дяк бичка, прив'язав у стайні і пішов додому.

- Ну а ти, паламарю, що?

- Та що я? Я бідний паламар, нічого не маю. Що мені в церкві дадуть, то я маю: хліб, муки мисчину. Сами знаєте.

- То будеш за попом свічку добу носити. Куди буде піп іти, туди будеш свічку носити. Цілу добу.

На другу неділю купила собі кума чоботи червоні рампасові, файну сукенку, хустку. Убралася й прийшла до церкви. А піп прави службу та й співає:

- Файна наша кума-а-а, файно ся зібрала-а-а! А дяк:

- Не задурно - за ваші гроші, за мого бичка-а-а!