|
У п'ятдесять першому році служив мій брат у армії в Новосибірську. І попав він під аварію, вломило йому ключицю. І поклали його в больницю. Лежить він на лужку, і точно в дванадцятій годині по нашому місцевому часу приходить до него маленький дідо. Штрикає йому на груди і душить його. І нічого йому той дідо не казав, лиш душив.
Другої ночі він перед тою годиною встав і вийшов на коридор. А дижурний наганяв його. - Ти, Габорак, по операції, іди лягай. А він каже:
- Не піду, там мене щось душить.
І викликав дижурний старшого. Приходить той офіцер і каже:
- Габорак, чого ти не лягаєш? Ти ж больной. А він каже:
- Не піду, там мене щось душить. Хоч що робіть зі мною, не піду. Як хочете, щоб я ліг, то сидіть коло мене.
Офіцер прийшов з ним у палату. Брат ліг на койку, офіцер поклав коло него табуретку, сів і сидить.
Прийшла та година. Дідок з'явився не знати відки. І як виштрикнув йому на груди, то той старший так скочив з табуретки, ніби його щось підкинуло. Схопив брата за руку і сказав:
- Габорак, уставай, підем на друге лужко. А брат каже:
- Повірили ви тепер чи ні? Ви думали, що я брешу. Тепер ви виділи сами.
А там була жінка-санітарка. Він це їй розказав, а жінка сказала:
- То домовик цего дому. Скільки я тут роблю, на цім лужку ніхто не міг спати. Мусіло стояти, чистенько прибране.
І так те лужко й стояло ніким не зайняте.
|
Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук
Бабинопілля (Акришори), Косівського району, Івано-Франківської області
29 травня 1983 року
Від Анни Петрівни Кирничук (1926 року народження)
Українські народні казки: Книга 4. Казки Гуцульщини. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. — Тернопіль: Богдан, 2006. — 456 с.
Видавництво "Навчальна книга - Богдан" - http://bohdan-books.com/
Опубліковано з дозволу Миколи Зінчука.
|
|