ДИЯМЕНТ ВІД ГАДЮКИ - Казка Гуцульщини

А · Б · В · Г · Д · Е · Є · Ж · З · И · І · Ї · Й · К · Л · М · Н · О · П · Р · С · Т · У · Ф · Х · Ц · Ч · Ш · Щ · Ю · Я

Був чоловік. Пішов він у ліс по малини. Коли бачить - юрба змій сичить у однім кулку. Він підходить потихеньку ближче. Найстарша гадюка посередині того кулка скручена в коло. Дивиться він - щось блищиться в неї на голові. Він подумав: "Це гадюка з дияментом". Мав він на собі байбарак. Кинув він на них той байбарак, гаддя скочило за ним. І він так тікав лісом! Забіг до якоїсь хатчини і там сховався.

На другий день вийшов він з тої хатчини і пішов шукати байбарака. І він найшов його, а під ним диямент, зсунений з голови гадюки. Чоловік забрав байбарак і диямент і пішов додому.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук
Яблунів, Косівського району, Івано-Франківської області
27 грудня 1982 року
Оповідач: Молодило Анна Михайлівна (1922 року народження)
Українські народні казки: Книга 5. Казки Гуцульщини. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. — Тернопіль: Богдан, 2006. — 464 с.
Видавництво "Навчальна книга - Богдан" - http://bohdan-books.com/
Опубліковано з дозволу Миколи Зінчука.

Олександр Красоткін · Придбати домен · Безкоштовні програми · Менеджер паролів · Вітаміни