|
Ішов п'яний поляк попри цвинтар та й каже:
- Вставайте, мертві, будете пироги жерти! А йому хтось відповідає:
- Ми прийдем, заладься.
- Він дуже настрашився. Іде до ксьондза і давай усе йому це казати. Тоді ксьондз пошукав по книжках і знайшов таке:
- Коли ти так сказав, то заладься. Бери з церкви хрест і свічки. Візьми мир, той, що ним у церкві милується. Постав то все на стіл у стодолі і втвори одні двері й другі. А сам будеш стояти в стодолі в кутику.
Він так і зробив: поставив то все посеред стодоли, одні двері втворив і другі. І зачали йти безперестанку мертві. Сами беруть мир і мируються, і в одні двері заходять, а в другі виходять. Це ті, що нехрещені померли. І дуже велика сила їх пройшла, без рахунку.
Він стояв у кутику, і напослідку оден з тих мертвих його питає:
- Хто тебе на то порадив? Він не каже. А мертвий йому:
- Аби-с знав, що позагробове життя є, і нас більше не зачіпав.
|
Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук
Красне, Рожнятівського району, Івано-Франківської області
18 жовтня 1994 року
Оповідач: від Петра Івановича Мельника (1912 року народження)
Українські народні казки: Книга 14: Казки Бойківщини. Ч. І. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. — Тернопіль: Богдан, 2006. — 496 с.
Видавництво "Навчальна книга - Богдан" - http://bohdan-books.com/
Опубліковано з дозволу Миколи Зінчука.
|
Опитування - Найкраща українська народна казка
|