|
Було, де було, раз циган зійшовся з попом. І звідався попа, що то значить, що чоловік чоловікови подає руку. Піп йому сказав, же то така честь, як ніби чоловік чоловікови дав дві коруни. На тому вони й розійшлися. Через якийсь час у цигана померла дитина. Циган покликав попа хоронити. Піп забув за ту бесіду, яку він колись мав з циганом. Як похоронили дитину, циган прийшов розрахуватися з попом за похорон. Дав попови руку й дав дякови. Та й каже:
- Пане превелебний, з вами я розраховався. А вам, пане дяк, заходить лем половина того, що панови превелебному. Так що будьте добрі, коруну мені верніте назад.
|
Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук
Зарічево, Перечинського району, Закарпатської області
26 березня 1988 року
Оповідач: Пеняк Іван (Янко) Миколайович (1921 року народження)
Українські народні казки: Книга 18: Казки Закарпаття. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. — Тернопіль: Богдан, 2007. — 424 с.
Видавництво "Навчальна книга - Богдан" - http://bohdan-books.com/
Опубліковано з дозволу Миколи Зінчука.
|
|