|
Жаба квакала від ранку до вечора. Та побачила бузька і зараз замовкла та сховалася в ставі.
— Не ховайся, золота співачко! — каже бузько. — Я приходжу здалека, бо хочу послухати твого солодкого голосу.
— Ти прийшов, бузьку, здалека, — відповіла обережна жаба, — не щоб слухати мого голосу, тільки щоб з'їсти мого м'ясця!
Приємно говорить підхлібник, але мудрий не слухає того.
|
Бузько і жаби. Пор.: Н. П. Андреев, Указатель сказочных сюжетов по системе Аарне. Издание государственного Русского географического общества, Л., 1929. - 242. Час і місце запису не зазначені. Дзвіночок. Часопис для українських дітей, Львів, 1931—1939. . 1935, ч. 43, стор. 15.
Казки про тварин (Українська народна творчість) - Київ: Наукова думка. - 1976 - 575 с.
|
Опитування - Найкраща народна казка про тварин (звірів)
|