БАБА І ЧОРТ - Казка Бойківщини

Договорився чорт з бабою, що будуть разом веснувати. Та й питає баба чорта:

- А що будемо садити?

- Тото будемо садити, що люди садять. Баба йому каже:

- Люди бульбу садять.

Посадили бульбу. Прийшла осінь, треба бульбу копати. Баба чорта питає:

- Що будеш брати? Тото, що в земли, чи тото, що наверху? Чорт не знає, що в земли, а дивиться, що наверху. І забрав натину, а баба бульбів накопала. Каже чорт:

- Ой, на другий рік так не будемо веснувати. Буду я брати тото, що в земли, а ти тото, що зверху.

Посіяла баба мак. Прийшла осінь, чорт каже:

- Треба збирати політок.

Баба взяла серп, зрізала мак, а чорт повитягав тото билля з земли, а там нічого нема. Та й каже:

- Кілько ти мене будеш дурити? Більше я спід не буду брати, тілько верх.

Посіяла баба моркву, а морква така файна зародилась. Чорт бабі й каже:

- Би ти не відважилася брати верх. Баба йому:

- Ти ж казав навесні, що будеш брати верх.

Чорт пішов, морквиння зрізав та й забрав собі. А баба копле собі моркву. Чортяк подивився та й каже:

- Но, кілько ти мене вже обдурила! А тепер спробуєм, хто кого переспіває.

- То сідай на мене й співай, - каже баба.

Чорт сів на бабу. Баба йде з чортом, чорт їде й співає. Співав, співав та й виспівав усі свої пісні. Баба каже:

- Співай ще. А чорт їй:

- Та я не знаю більше пісень.

- Ну то злазь з мене.

- Тепер сідай на мене, - чорт каже. - Будеш ти співати. Баба сіла на чорта, а він каже:

- Співай.

Баба починає співати:

- Траля-ля! Траля-ля!..

І траляляйкае - більше пісні в неї нема. Чорт питається:

- Ти ще довго будеш співати?

- Йой, - каже, - я тілько зачала.

Подумав чорт: "Як з тою бабою розійтися?" Та як розігнався, як залетів у терновий корч - баба лишилася на корчі, а чорт полетів у пекло. Так з бабою і розійшовся.