ІВАН ДУРАЧОК І ЙОГО БРАТТЯ - Казка Буковини

А · Б · В · Г · Д · Е · Є · Ж · З · И · І · Ї · Й · К · Л · М · Н · О · П · Р · С · Т · У · Ф · Х · Ц · Ч · Ш · Щ · Ю · Я

Жили собі три брати - два розумних, третій дурний. Пішли вони в ліс робити загороди на худобу. Розумні браття роблять з доброго пруття, а Іван - з бур'янів, з базників. - Дурне ти, Іване, робиш, - кажуть браття. А Іван їм:

- Зачекайте, побачите.

Прийшли вони на другий день рано, а в зеленій Івановій загороді повно худоби. У загороді братів лиш один бичок закирений. Іван ще був удома; браття побачили стілко худоби та й забрали ЇЇ собі, а в Іванову загороду загнали того бичка. Посилають браття Івана на базар, щоб спитався, як худоба продається. Іван приходить з базару та й каже:

- Продається худоба безхвоста й безрога.

Почули це браття та й не гонять свою худобу на базар. А Іван взяв свого бичка та й повів. Веде його лісом, а стара липа "скрип-скрип", "скрип-скрип". Іван подумав, що вона каже: "Купую".

- То плати гроші.

А вона нічого не каже, лиш "скрип-скрип" та "скрип-скрип". Ждав, ждав Іван, а тоді взяв сокиру та й зачав ту липу рубати. Рубає та й питає:

- Купуєш бичка?

А тут з-під сокири сипнуло золото. Все сиплеться та й сиплеться з дуба - ціла купа насипалася.

Зоставляє Іван свого бичка липі, а сам іде додому і каже браттям:

- Впрягайте коні та й їдьмо за золотом. А браття йому:

- Дурний, то дурне й говори.

- Впрягайте коні! Я продав липі бичка. На всіх нас золота стане, одна лиш шворка лишилася. Забрали браття золото та й їдуть додому. Браття їдуть попереду, а Іван на другому возі далеко позаду. Люди питають братів:

- Що, хлопці, везете? А браття кажуть:

- Вугля.

- А ти, Іване, що везеш? - питають люди.

- Гроші.

Приїжджають усі додому, розкривають вози - у Івана золото, а в братів - вугля. Бачать браття, що в Івана золото, а в них нема, та й хотять Івана вбити. А Іван їм:

- Станьте, не вбивайте, я з вами й так поділюся. Шукайте четверик, щоб міряти.

Пішли браття до попа.

- Батюшка, дайте четверика.

- Нащо?

- Ділити вугля.

Дає їм піп четверика, приносять вони його додому та й зачинають ділити. Розділити на три частини. Як висипали Іванови, в Івана гроші, а як собі, - вугля. І були в Івана гроші, а в них - нічого. Бо вони хотіли собі все неправдою і брехнею добути.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук
Владична, Хотинського району, Чернівецької області
15 травня 1977 року
Оповідач: Тимчук Яків Іванович (1909)
Українські народні казки: Книга 10. Казки Буковини. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. — Тернопіль: Богдан, 2006. — 496 с.
Видавництво "Навчальна книга - Богдан" - http://bohdan-books.com/
Опубліковано з дозволу Миколи Зінчука.

Олександр Красоткін · Придбати домен · Безкоштовні програми · Менеджер паролів · Вітаміни