|
Заєць усе дуже боявся, бо все його їмало. Думає він собі: "Чого я такий нещасливий? Де ся не кину, там мене лем смерть чекає. Як так мені жити, то радше піду та скочу в воду, жеби-м не бідовав на цьому світі." І розбігся, і просто в воду. А над водою сиділи жаби, напудилися зайця та поскакали в воду. Заєць тото увидів і не скочив. Став собі й каже: - Гоп, ту ще й мене хтось боїться. І не скакав він у воду, вернувся до лісу та й далі живе.
|
Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук
Зарічево, Перечинського району, Закарпатської області
26 березня 1988 року
Оповідач: Пеняк Іван (Янко) Миколайович (1921 року народження)
Українські народні казки: Книга 18: Казки Закарпаття. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. — Тернопіль: Богдан, 2007. — 424 с.
Видавництво "Навчальна книга - Богдан" - http://bohdan-books.com/
Опубліковано з дозволу Миколи Зінчука.
|
|